Портманн, М. Формирование человеческой речи в процессе эволюции жизни на Земле [] / М. Портманн // Журн. вуш., носових і горлових хвороб. - 2008. - N1. - С. 65-69 Рубрики: ЭВОЛЮЦИЯ--EVOLUTION РЕЧЬ--SPEECH СЛУХ--HEARING ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ--COGNITION ЧЕЛОВЕКА РАЗВИТИЕ--HUMAN DEVELOPMENT Анотація: Автор розглядає питання людської мови, починаючи з глибокої давнини, ще задовго до античного періоду, з точки зору антропогенезу. Автор вважає, що найвирогідніше, виникнення функції сприйняття акустичних сигналів випереджає появу голосової мови. Сприйняття звуків можливе завдяки завитці внутрішнього вуха, яка служить лише тільки для цієї функції. Із формуванням голосу все відбувалося інакше. Голос виник із структур , призначення яких першопочатково було не в фонації, а в забезпеченні життєдіяльності організма, а саме - дихання та харчування, та лише вторинно адаптованих в процесі еволюції для емісії голосу. Автор також розглядає феномен пристосування до навколишнього світу дітей, народжених німими та глухими, який з давнини розглядався вченими та став основою для багатьох теорій розвитку людського голосу. В роботі зроблено висновок, що форми слів, які зберігаються в нашій пам"яті в мозку, вже не є тільки акустичними образами абеткової розкладки, а стають також і зоровими (відображеними в жестах та письмово), а пізніше і мультісенсорними, і насамкінець, повністю відірваними від периферичних органів чуття, всеосяжно залежними від нашого пізнання. Автором рассматриваются вопросы возникновения человеческого языка, начиная с глубокой древности, еще задолго до античного периода, с точки зрения антропогенеза. Автор считает, что возникновение функции восприятия акустических сигналов предшествует появлению голосовой эмиссии. Восприятие звуков возможно благодаря улитке внутреннего уха, которая обеспечивает только данную функцию. С формированием голоса все происходило совершенно иначе. Голос возник из структур, функция которых изначально заключалась не в фонации, а в обеспечении жизнедеятельности организма, а именно - дыхания и питания, и лишь вторично адаптированных в процессе эволюции для эмиссии голоса. Автором также рассматривается феномен приспособления к окружающей среде детей, рожденных немыми и глухими, который с древности рассматривался учеными и стал основой для теорий развития человеческого голоса. В работе сделан вывод о том, что формы слов, хранящиеся в нашей памяти в мозге, уже не являются только акустическими образами алфавитной раскладки, а становятся также и зрительными (отображенными в жестах и письменно), а позже и мультисенсорными, в конечном итоге полностью оторванными от периферических органов чувств, всецело зависящими о нашего познания. Экз-ры: |