Комаровський, Р. Р.     Прогнозування ефективності статинів для вторинної профілактики серцевих подій у хворих з гострим коронарним синдромом та супутнім ураженням сонних артерій [] / Р.Р. Комаровський // Український кардіологічний журнал : Наук.-практ. журн. - 2008. - N1. - С. 27-32. Рубрики: ИНФАРКТ МИОКАРДА--MYOCARDIAL INFARCTION    СТЕНОКАРДИЯ--ANGINA PECTORIS    АРТЕРИОСКЛЕРОЗ--ARTERIOSCLEROSIS    СОННЫЕ АРТЕРИИ--CAROTID ARTERIES    АНТИХОЛЕСТЕРИНЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА--ANTICHOLESTEREMIC AGENTS Анотація: Мета роботи – дослідити взаємозв'язки між прийманням статинів, фенотипом атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях (оціненим за допомогою ультразвуку), віддаленими результатами лікування хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та супутнім ураженням сонних артерій. Дослідження включало 337 хворих з ГКС (середній вік – (64±10) років, 77 % – чоловіки). Поряд із коронарографією, всім хворим виконали ультразвукове дослідження сонних артерій. Обидва обстеження здійснили в межах 15 днів від часу розвитку ГКС. Атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях визначали як фокальні потовщення судинної стінки (понад 50 % відносно суміжних сегментів), що випинають у просвіт. За хворими проводили спостереження протягом 19 міс (медіана). Кінцевими точками дослідження були нефатальний інфаркт міокарда (ІМ) та серцева смерть. Звуження сонних артерій виявлено у 144 (43 %) хворих. З них у 99 (69 %) виявлено гіперехогенні каротидні бляшки, у 45 (31 %) – гіпоехогенні бляшки. Групи хворих достовірно не відрізнялися за поширеністю факторів ризику (артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії, куріння), наявністю ураження 1, 2 або 3 судин та лікуванням. Протягом періоду спостереження зареєстровано 13 серцевих смертей та 17 випадків ІМ. За допомогою кривих Каплана–Мейєра (з поправкою на стратегію лікування – лише консервативна терапія або реваскуляризація міокарда) у групі хворих з гіпоехогенними каротидними бляшками (n=32, 71 %) виявлено суттєве зниження ризику серцевої смерті та ІМ при застосуванні статинів (log-rank р=0,038) та відсутність такого ефекту при наявності гіперехогенних каротидних бляшок (log-rank р=0,56). У хворих з ГКС та гіпоехогенними каротидними бляшками терапія статинами асоціюється з кращим виживанням хворих без серцевих подій. При застосуванні статинів у хворих з гіперехогенними каротидними бляшками такого ефекту не спостерігали. Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация) Экз-ры: