Радченко, Г. Д. Профілактика серцево-судинних захворювань: що знають про своє здоров’я лікарі, які займаються лікуванням пацієнтів з артеріальною гіпертензією [] / Г.Д. Радченко, І.М. Марцовенко, Ю.М. Сіренко // Артериальная гипертензия : специализированный науч.-практ. журн. - 2011. - N1. - С. 37-42 Рубрики: ВРАЧИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ ГИПЕРТЕНЗИЯ ФАКТОРЫ РИСКА Анотація: Метою даного дослідження було вивчення поширеності факторів ризику серцево-судинних ускладнень серед лікарів, які займаються лікуванням пацієнтів з АГ, та оцінка заходів щодо усунення цих факторів за даними анонімного опитування. До анонімного опитування були залучені 95 лікарів, які займаються лікуванням пацієнтів з АГ у Сумській області. Усім лікарям було запропоновано заповнити анкету, розроблену авторами статті. Середній вік лікарів — 43,60 ± 1,23 року, в основному це були мешканці міста, переважно жінки, які в середньому 20 років тому закінчили вищий медичний заклад. Більшість із них працювали терапевтами (31,6 %) і кардіологами (29,5 %) та мали вищу фахову категорію (32,6 %). Проте достатньо велика кількість лікарів (21,1 %) зовсім не мали категорії. Знали про свій рівень АТ майже всі опитані лікарі — 97,9 %. Діагностовану АГ мали 17,8 % лікарів. Із них неконтрольований АТ ( 140/90 мм рт.ст.) відзначався, згідно з твердженням самих опитаних, у 94,1 %. Однією із причин незадовільного контролю АТ було те, що лише 64,7 % лікарів з АГ регулярно приймали антигіпертензивні препарати. Більшість опитаних лікарів, які займаються лікуванням пацієнтів з АГ, мали нормальну масу тіла, оскільки це переважно були молоді жінки, які частіше слідкують за масою тіла. Ожиріння мали лише 9,5 % лікарів, надмірну масу тіла — 31,6 %. Свій рівень загального холестерину в сироватці крові не знала половина опитаних лікарів — 50,5 %. Лише 14,7 % робили ліпідограму. При цьому у 36,2 % із тих, хто визначав рівень загального холестерину, цей показник був підвищеним, а статини приймали лише 47,1 % лікарів. Незважаючи на прийом статинів, рівень холестерину був підвищеним у 62,5 %. 29,2 % чоловіків-лікарів, які займаються лікуванням пацієнтів з АГ, курять. Достатньо значна частка лікарів займалася фізичною активністю — 82,1 %, але в половини опитаних тривалість фізичного навантаження становила менше 30 хв. Регулярно солону їжу вживали 46,3 % опитаних лікарів, а свіжі овочі та фрукти — 95,8 %. Таким чином, одним із резервних способів покращення ефективності профілактики серцево-судинних захворювань є більш ретельне впровадження змін способу життя в лікарському середовищі Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация) Дод.точки доступу: Марцовенко, І.М.; Сіренко, Ю.М. Экз-ры: |