Безручко, М. В. Роль сонографічно контрольованих пункцій жовчного міхура в профілактиці післяопераційних ускладнень при ургентній холецистектомії [] / М. В. Безручко, О. С. Осіпов, Я. В. Рибалка // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2015. - Том 15, N 1. - С. 55-58. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: ХОЛЕЦИСТОСТОМИЯ--Cholecystostomy ХОЛЕЦИСТИТ--Cholecystitis ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ--Gallbladder Кл.слова (ненормовані): ПУНКЦИЯ -- СОНОГРАФИЯ -- ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ Анотація: При гострому холециститі під час операції часто виникає потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину, що незважаючи на профілактичні заходи, у 14 - 21% випадків сприяє розвитку післяопераційних гнійних ускладнень. В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) - 41 пацієнт, у яких застосовувалася загальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) - 46 пацієнтів, у яких загальноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразвукового дослідження, декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були представлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. У пацієнтів групи порівняння ці ускладнення розвинулися у 8 (19,5%) випадках, термін стаціонарного лікування у цій групі склав 10,3±0,68 діб. У пацієнтів основної групи розвиток гнійних ускладнень спостерігався у 2 (4,3%) випадках, тривалість стаціонарного лікування при цьому склала 7,7±0,19 діб. Отже, ризик розвитку гнійних ускладнень при потраплянні вмісту жовчного міхура у вільну черевну порожнину під час операції значно зростає. Застосування черезшкірної пункції порожнини жовчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3% та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых во время операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у которых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) - 46 пациентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под контролем ультразвукового исследования, декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и послеоперационной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагноения послеоперационной раны. У пациентов группы сравнения эти осложнения развились в 8 (19,5%) случаях, срок стационарного лечения в этой группе составил 10,3 ± 0,68 суток. У пациентов основной группы развитие гнойных осложнений наблюдалось в 2 (4,3%) случаях, продолжительность стационарного лечения при этом составила 7,7 ± 0,19 суток. Следовательно, риск развития гнойных осложнений при попадании содержимого желчного пузыря в свободную брюшную полость во время операции значительно возрастает. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных осложнений с 19,5% до 4,3% и уменьшить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3 ± 0,68 до 7,7 ± 0,19 суток. Дод.точки доступу: Осіпов, О.С.; Рибалка, Я.В. Экз-ры: |