Зміни у фотосинтетичному апараті бобових культур, уражених збудниками бактеріозів та фітоплазмозів [] / Г. Б. Гуляєва [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 6. - С. 55-70 MeSH-головна: СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология) БОБОВЫЕ -- FABACEAE (микробиология) КОЗЛЯТНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ -- GALEGA (микробиология) ЛЮЦЕРНА -- MEDICAGO (микробиология) PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность) ACHOLEPLASMA LAIDLAWII -- ACHOLEPLASMA LAIDLAWII (патогенность) Анотація: Мета. Дослідження динаміки змін у фотосинтетичному апараті листків за впливу штучного зараження рослин бобових культур Galega orientalis L. і Medicago L. фітопатогенними мікроорганізмами різних таксономічних груп: збудником бактеріозу — Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13 і збудникам фітотазмозу — Acholeplasma laidlawii var. granulum 118. Методи. Культивування бактерій і мікоплазм, приготування бактеріальної і мікоплазмової суспензії виконувача за загальноприйнятими методиками, штучну інокуляцію рослин отриманими суспензіями здійснювача методом субепідермальної ін’єкції. Фотохімічну активність листків визначали методам індукції флуоресценції хлорофілу, а спектрометрією — концентрацію фотосинтетичних пігментів. Для статистичної обробки використовували програми MS Excel. Результати. Узагальнено дані стосовно впливу фітопатогенних мікроорганізмів різних таксономічних груп: A. laidlawii var. granulum 118 й Р. syringae pv. atrofaciens Д13 на стан і активність фотосинтичного апарату рослин Galega orientalis L. і Medicago L. Встановлено, що ще до появи візуальних проявів інфікування на 4 добу від початку — відбувається пригнічення ефективності світлової фази фотосинтезу завдяки скороченню пулу акцепторів електронів у електрон-транспортному ланцюгу ФС II фотосинтетичного апарату листків рослини-хазяїна, яке через 14 діб призводить до суттєвих фотофізичних змін і пригнічення ефективності фотосинтезу у листках. Виявлені фотофізичні зміни віддзеркалювали скорочення вмісту хлорофілу, а у всіх варіантах ураження. Висновки. Штучне інфікування рослин бобових культур фітопатогенами різних таксономічних груп призводить до зниження ефективності акумулювання енергії квантів світла фотосинтетичним апаратом листків, що на ранніх стадіях відбувається внаслідок скорочення пулу акцепторів електронів. На більш пізніх стадіях патологічний процес поглиблюється, що погіршує фотосинтетичну активність листків. Виявлено більшу чутливість бобових рослин до змішаної і бактеріальної інфекції та порівняно вищу чутливість рослин козлятника 1-го року вирощування до досліджуваних фітопатогенів. Дод.точки доступу: Гуляєва, Г.Б.; Токовенко, I.П.; Пасічник, Л.А.; Щербина, Т.М. Экз-ры: