Порівняльний аналіз динаміки рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі травми спинного мозку та відновних нейроінженерних втручань [] / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 43-48 MeSH-головна: МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (хирургия) ОБОНЯТЕЛЬНАЯ ЛУКОВИЦА -- OLFACTORY BULB (трансплантация) ГИДРОГЕЛЬ -- HYDROGEL СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- STEM CELL TRANSPLANTATION (методы) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL КРЫСЫ -- RATS КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR Анотація: Мета — порівняти динаміку рівня рухової функції на тлі однобічного перетину спинного мозку зрілого щура, трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) та імплантації макропористого гідрогелю в поєднанні з нейрогенними стовбуровими клітинами (НСК). Матеріали і методи. Як первинні цифрові дані використано емпіричний матеріал, отриманий у попередніх дослідженнях (В. І. Цимбалюк та співавт., 2016,2017). Тварини: зрілі (вік — 5,5 міс, маса тіла — 300 г) білі безпородні щури-самці (інбредна лінія, похідна Wistar) та щури-самці лінії Wistar. Експериментальні групи: «ЛПП» — лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 40), «ЛПП» — ЛПП[[d]]JUV[[/d]] у тварини молодого віку (1 міс, n = 32), «ТТНЦ» — ЛПП + негайна гомотопічна ТТНЦ (n = 34), «NG» (NeuroGel) — ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю (n = 20), «NG + НСК» — ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю, асоційованого з НСК фетального (Е17) гіпокампа миші (n = 20). Моніторинг показника функції (ПФ) паретичної кінцівки проводили з використанням шкали Basso—Beattie—Bresnahan, розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту, а також статистичний аналіз — із застосуванням програмного пакета Statistica 10.0. Результати. Максимуми щотижневого приросту ПФ у групах «ЛПП», «ЛПП[[d]]JUV[[/d]]» і «ТТНЦ» відзначали на 1-му та 2-му тижні, у групі «NG» — на 1, 2, 3, 6 і 7-му тижні, у групі «NG+НСК» — на 1, 2, 3, 6, 7, 8 і 12-му тижні, максимуми щотижневого прискорення приросту ПФ — на 1-му («ЛПП», «ТТНЦ»), 1-му і 5-му («ЛПП[[d]]JUV[[/d]]»), 1-му та 6-му («NG + НСК»), 1,2 і 6-му («NG») тижні спостереження. Висновки. Враховуючи отримані дані та фазність перебігу спінальної травми, можна припустити, що ТТНЦ обмежує ранні реакції вторинної альтерації, імплантація макропористого гідрогелю більшою мірою стимулює ранні нейропластичні реакції та ремієлінізацію волокон перифокальної зони, трансплантація НСК у комплексі з макропористим гідрогелем, окрім зазначених механізмів, стимулює пластичність нейрональних мереж і ріст нервових волокон крізь зону ураження у проміжний та пізній період травми. Дод.точки доступу: Цимбалюк, В.І.; Медведєв, В.В.; Сенчик, Ю.Ю.; Драгунцова, Н.Г. Экз-ры: