Аналіз складу ферментів грунтових стрептоміцетів [] / А. М. Погорєлова [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 4. - С. 253-259 : граф. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES ЭНДОПЕПТИДАЗЫ -- ENDOPEPTIDASES АМИЛАЗЫ -- AMYLASES ХРОМАТОГРАФИЯ В ГЕЛЕ -- CHROMATOGRAPHY, GEL Анотація: Стрептоміцети вже давно привертають до себе увагу дослідників у галузях промислової мікробіології, біотехнології та генної інженерії як продуценти різноманітних корисних речовин. Зараз майже 17 % біологічно активних вторинних метаболітів мікроорганізмів (близько 7600 із 43000 відомих) виділено саме із стрептоміцетів. Одними з головних сполук, що синтезують стрептоміцети, є ферменти, в тому числі гідролітичні, зокрема протеїнази, амілази, ліпази, целюлази, ДНК-ази, літичні ензими та інші. Літичні ферменти, за дією на субстрат, можна розділити на бактеріолітичні, міко- і дріжджелітичні. Завдяки лабільності ферментативного апарату представники роду Streptomyces мають високу антагоністичну активність, що пригнічує життєдіяльність інших бактерій і грибів. Значний біосинтетичний потенціал та висока гетерогенність стрептоміцетів визначають актуальність пошуку нових продуцентів та поглиблене вивчення відомих культур. У роботі представлені результати дослідження ферментативних активностей диких та селекціонованих штамів стрептоміцетів, виділених з грунтів Дніпропетровської області. При визначенні складу ферментів у культуральній рідині продуцентів було встановлено, що всі досліджувані штами розчинювали клітини B. subtilis і тільки селекціоновані варіанти (S. recifensis 2Р-15, П-29, 2.2 і 5.2) спричиняли лізис клітин S. аureus. Дріжджелітична активність стрептоміцетів була низькою, а у деяких штамів (Streptomyces sp. 35, S. avermitilis АС-2179 і S. recifensis 6.2) вона зовсім не виявлялась. Найбільш активним продуцентом протеїназ був ріфампіцинстійкий варіант S. recifensis 2Р-15. Високу амілолітичну активність продемонстрували варіанти Streptomyces sp. 31, 2Р-15 і П-29. Порівняльний аналіз виходу літичної активності при фракціонуванні ферментів на сефадексі G-75 показав, що найбільш активним є варіант 2.2. Він мав найвищий вихід стафілолітичної активності, як для білків з високою, так і низькою молекулярною масою. Дод.точки доступу: Погорєлова, А. М.; Соколова, І. Є.; Виноградова, К. О.; Гаврилюк, В. Г.; Скляр, Т. В. Экз-ры: