Хубетова, І. В.     Постуральні деформації при хворобі Паркінсона: клінічний аналіз [] / І. В. Хубетова, Н. М. Павлішіна, І. І. Балдук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 2. - С. 144-148 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE БАЗАЛЬНЫХ ГАНГЛИЕВ БОЛЕЗНИ -- BASAL GANGLIA DISEASES ПЕРСИСТИРУЮЩЕЕ ВЕГЕТАТИВНОЕ СОСТОЯНИЕ -- PERSISTENT VEGETATIVE STATE Анотація: Постуральні деформації є частими інвалідизуючими ускладненнями хвороби Паркінсона та атипового паркінсонізму. Згідно з даними міжнародних досліджень, вони зустрічаються в однієї третини пацієнтів з ХП. Найбільш поширеними видами постуральних деформацій є: камптокормія, синдром «Пізанської вежі», антеколліс і сколіоз. У практичній медицині відсутні чіткі критерії діагностики даних деформацій, а пацієнти довгий час можуть не звертати уваги і не скаржитися на наявні порушення постави доти, поки не виникнуть труднощі при ходьбі або порушиться зір. Постуральні деформації, в основі яких лежить складний комплекс патофізіологічних порушень, є досить частою, хоч і не «облігатною» ознакою БП. Лікарю-клініцисту необхідно завжди пам’ятати про широкий спектр диференціальної діагностики порушень постави з метою їх корекції та попередження розвитку ускладнень. В даний час існує необхідність в більш детальному розумінні окремих механізмів формування постуральних деформацій для пошуку і підбору ефективної терапії, що в результаті значно підвищить тривалість і якість життя пацієнтів. Мета роботи – клінічне дослідження поширеності постуральних деформацій у пацієнтів з ХП. Показано, що постуральні деформації, в основі яких лежить складний комплекс патофізіологічних порушень, є досить частою, хоч і не «облігатною» ознакою ХП, вони виявлені у 29,6% обстежених пацієнтів. Найбільш частим видом ПД є камптокармія, яка значно обмежує рухові функції і знижує якість життя пацієнтів на всіх стадіях захворювання. Вік виникнення КК корелює з віковою поширеністю ХП. КК відзначена частіше у осіб чоловічої статі, а СПВ – у жінок. АК – рідкісне прояв ХП, виявлення цієї деформації передбачає наявність у пацієнтів іншого нейродегенеративного захворювання, або є наслідком некоректної дофамінергічної терапії. Лікарю-клініцисту необхідно завжди пам’ятати про широкий спектр диференціальної діагностики порушень постави з метою їх корекції та попередження розвитку ускладнень. Наявність виражених деформацій постави, особливо на ранніх стадіях ХП, вимагає ретельного дослідження вегетативного статусу для виключення можливої МСА. Дод.точки доступу: Павлішіна, Н. М.; Балдук, І. І. Экз-ры: