Яров, Ю. Ю. Запально-деструктивний процес у пародонті при моделюванні гіпер- і гіпореактивності організму [] / Ю. Ю. Яров // Укр. стоматол. альманах. - 2021. - № 2. - С. 54-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология) Анотація: Захворювання тканин пародонта займають одне з чільних місць у структурі стоматологічних хвороб. За сучасними уявленнями, рівень відповідної реакції на тривалу персистенцію мікрофлори визначається реактивністю організму. Тому актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку й перебігу захворювання при різних станах реактивності організму. Метою дослідження було вивчення особливостей перебігу запально-деструктивного процесу в пародонті за динамікою клінічних і параклінічних показників залежно від стану реактивності організму в умовах моделювання гіпер- і гіпореакції. Матеріали і методи. Досліди виконані на 24 дорослих безпородних собаках масою 8-12 кг. Тварини були розділені на три рівні групи, яким моделювали різні стани реактивності організму. У першій групі препарати, що порушують реактивність організму, не застосовували (нормореактивність організму). При цьому тваринам "плацебо" вводили фізіологічний розчин. У другій групі тваринам за схемою вводили імуностимулятор ліпополісахаридної природи – пірогенал (моделювали стан гіперреактивності організму). Тварини третьої групи за схемою отримували імунодепресант азатіоприн (моделювали стан гіпореактивності організму). Стан тканин пародонта оцінювали початково, на 14-у і 28-у добу спостереження за клінічними й па-раклінічними показниками.Статистичну обробку отриманих цифрових даних виконували за допомогою комп'ютерної програми Statistica 8.0 (STA862D175437Q).Результати дослідження. На 14-ту добу моделювання станів гіпер- і гіпореактивності організму у тварин різних груп виявлено низку розбіжностей у характері перебігу запального процесу в тканинах пародонта. У тварин при гіпереактивності організму запальна реакція ясен була інтенсивнішою, супроводжуючись вираженою гіперемією, набряком, кровоточивістю, гноєтечею й абсцедуванням, а в 13,3% – виразками слизової оболонки. Виявлені особливості клінічних проявів підтверджуються достовірним збільшенням об’єму ясенної рідини, підвищенням індексу ПМА, ПІ Рассела, ГІ Федорова-Володкіної і проби Кулаженка (р0,05). При гіпореактивності організму на 14-ту добу експерименту клінічні зміни запального характеру супроводжувалися явищами застійної гіперемії, пастозності ясен, мізерної серозно-гнійної ексудації з пародонтальних кишень, що підтверджується відповідною динамі-кою досліджуваних параклінічних показників. При цьому зареєстровано достовірні зміни в порівнянні з контролем об’єму ясенної рідини в 1,1 раза, індексів ПМА, ПІ Рассела, ГІ Федорова-Володкіної, проби Кулаженка, відповідно в 1,12; 1,19; 1,33 і 1,29 раза (р 0,05). Привертає увагу менш виражена амплі-туда змін цих показників у порівнянні з такою у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі гіперреакти-вності організму.На 28-ту добу експерименту, незалежно від стану реактивності організму, крім посилення запальної реакції, у тканинах пародонта тварин виявлено прогресування деструктивних процесів. Привертають увагу суттєві розбіжності вказаних параметрів у тварин із незміненою і зміненою реактивністю організму. Так, при нормореактивності глибина пародонтальних кишень досягала 3 мм, рухомість зубів була І ступеня, при зміненій – глибина пародонтальних кишень 5-6 мм, рухомість зубів ІІ-ІІІ ступеня. Висновок. Отже, отримані результати експериментальних досліджень свідчать, що запально-деструктивний процес при нормальній реактивності організму має помірний перебіг, при порушеній набуває характеру «швидкопрогресуючого пародонтиту», що супроводжується прогресуючою дестру-кцією кісткової тканини міжальвеолярних перегородок. Тому потребує подальшого вивчення питання щодо пояснення механізму, який призводить до різного клінічного перебігу запально-деструктивного процесу при зміненій і незміненій реактивності організму. Экз-ры: |