Alfarras, A. F.     Characterization of Integron Genes of Clinical Isolates of Pseudomonas aeruginosa which Perform Resistance to Antibiotics and Biofilm Formation by these Strains [] / A. F. Alfarras, W. A. Al-Daraghi // Microbiological Journal. - 2024. - Том 86, N 1. - С. 3-13 MeSH-головна: ОППОРТУНИСТИЧЕСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- OPPORTUNISTIC INFECTIONS (генетика, иммунология, микробиология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (генетика, иммунология) PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (генетика, действие лекарственных препаратов, патогенность) Анотація: Pseudomonas aeruginosa — це бактерія, яка має важливе клінічне та епідеміологічне значення. Вона є основною етіологічною причиною опортуністичних інфекцій в осіб з ослабленим імунітетом. Відомо, що інтегрони мають помітний вплив на грамнегативні бактерії, особливо в контексті P. aeruginosa, бактерії, яка відома своєю здатністю розвивати резистентність до антимікробних препаратів. Мета. Системно охарактеризувати та виявити гени інтегронів (intI, intII і intIII) з антибіотикорезистентністю та біоплівкоутворенням в клінічних ізолятах P. aeruginosa. Методи. В навчальній лікарні Аль-Ярмук, Багдад, Ірак, було відібрано 209 зразків, з яких було виділено ізоляти P. aeruginosa. Ідентифікацію бактерій проводили фенотипічно та за допомогою біохімічних тестів. Чутливість до антибіотиків визначали за допомогою системи Vitek2. Кількісне визначення утворення біоплівки проводили методом мікротитрування. Для оцінки присутності інтегронів класів 1, 2 і 3 використовували метод ПЛР. Результати. P. aeruginosa була ідентифікована у 83 зразках за допомогою комбінації морфологічних та біохімічних досліджень, де всі ізоляти показали здатність рости на цетримідному агарі, селективному середовищі для P. aeruginosa. Результати також показали значні відмінності (p 0,05) між відсотковим співвідношенням кількості взятих зразків та виділених ізолятів P. aeruginosa. Hайбільше було зразків з опікових поверхонь та інфікованих ран (25 % і 19 % відповідно), тоді як P. aeruginosa виявлялась найчастіше в зразках з опікових поверхонь та вух (58 % і 50 % відповідно). Крім того, було показано, що більшість ізолятів мали здатність утворювати біоплівку (68,7 %), з них мультирезистентні та чутливі ізоляти P. aeruginosa мали більший показник біоплівкоутворення (49,4 % і 34,9 % відповідно), ніж потенційно полірезистентні і помірнорезистентні ізоляти (2,4 % і 13,3 % відповідно). Результати ПЛР показали, що інтегрон класу 1 зустрічався частіше (100 %) порівняно з інтегроном класу 2, який був виявлений у 3 (10 %) ізолятів, тоді як ген intI3, не був виявлений у жодному з ізолятів P. aeruginosa. Висновки. В цілому, результати цього дослідження вказують на те, що інтегрони та здатність до утворення біоплівки є важливими факторами, що сприяють підвищенню антибіотикорезистентності P. aeruginosa. Поширеність інтегронів класу 1 є значно вищою у всіх бактеріальних ізолятах, причому в наших дослідженнях частота його виявлення склала 100 %. Така висока частота присутності інтегронів класу 1 пов’язана з розвитком резистентності до основних антибіотиків — ?-лактамів, аміноглікозидів та цефалоспоринів. Pseudomonas aeruginosa is a bacterium that holds significant clinical and epidemiological significance. It serves as the principal etiological cause of opportunistic infections in individuals with impaired immune systems. Integrons are known to have a notable impact on Gram-negative bacteria, particularly in the context of P. aeruginosa, a bacterium recognized for its ability to develop resistance to antimicrobial drugs. Aim. To systematically characterize and detect integron genes (intI, intII, intIII) with antibiotic-resistant and biofilm-forming capabilities in isolated P. aeruginosa. Methods. A total of 209 samples were collected from Al Yarmouk Teaching Hospital in Baghdad City, Iraq to isolate P. aeruginosa. The process of bacterial identification was carried out phenotypically and by biochemical tests. Antibiotic susceptibility was measured using the Vitek2 system. Biofilm quantification was done by the microtiter method. The PCR approach was employed to assess the presence of class 1, 2, and 3 integrons. Results. P. aeruginosa was identified in 83 isolates by using a combination of morphological and biochemical examinations where all isolates showed the ability to grow a selective medium on cetrimide agar for P. aeruginosa. The results also showed significant variances (p 0.05) among the percentage of a number of samples and isolated P. aeruginosa. The burn and wound infection scored the highest percentages (25% and 19%) based on the positivity of P. aeruginosa, whereas burn and ear sites scored the highest percentage (58% and 50%). Also, the isolates show the ability to form biofilm at a percentage of 68.7% with resistance to a high number of antibiotics. The multidrug-resistant and sensitive P. aeruginosa isolates scored high percentages (49.4% and 34.9%) whereas potentially pan drug-resistant and extensively drug-resistant isolates scored low percentages (2.4% and 13.3%). PCR results showed that integron I scored the highest percentage (100%) compared to integron 2 found in 3 (10%) isolates, and no intI3 gene was detected in any of the P. aeruginosa isolates. Conclusions. Overall, the findings of the present investigation indicate that integrons and biofilm development are recognized as significant factors contributing to antibiotic resistance in P. aeruginosa. The prevalence of class 1 integrons is shown to be significantly high in all bacterial isolates, with a complete occurrence rate of 100%. This high incidence of class 1 integrons is associated with the development of resistance to crucial antibiotics, including ?-lactams, aminoglycosides, and cephalosporins. Дод.точки доступу: Al-Daraghi, W. A. Экз-ры: