Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Приступа Л.Н., Псарьова О.В. Назва : Вплив гіполіпідемічної терапії на вміст маркерів запалення у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від генотипу Е2/Е3/Е4 - поліморфізму гена аполіпопротеїну Е та маси тіла Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2015. - Том 15, N 2. - С. 118-122 (Шифр АУ20/2015/15/2) Примітки : Библиогр. в конце ст. Предметні рубрики: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА-- Myocardial Ischemia ГЕНОТИП-- Genotype АПОЛИПОПРОТЕИНЫ-- Apolipoproteins Ключові слова (''Вільн.індекс.''): с-реактивный белок--апопротеины--полиморфизм гена Анотація: Досліджено вплив гіполіпідемічної терапії на вміст маркерів запалення у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від генотипу ɛ2/ɛ3/ɛ4-поліморфізму гена аполіпопротеїну Е (апоЕ) та маси тіла. Обстежено 150 хворих на ішемічну хворобу серця. Визначені вміст С-реактивного білка (СРБ), інтерлейкіна-6 (ІЛ-6) та фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) на початку дослідження та через 3 місяці лікування. Всі пацієнти отримували аторвастатин у дозі 40 мг на добу. Обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакета аналізу статистичних даних SPSS 17.0. Встановлено, що через 3 місяці лікування знижено вміст СРБ, ІЛ-6 та ФНП-α у хворих на ІХС незалежно від генотипу та маси тіла, залежно від маси тіла, у хворих з ɛ3/ɛ3, ɛ3/ɛ4, ɛ2/ɛ3 генотипами та вміст СРБ, ФНП-α у хворих з ɛ4/ɛ4 генотипом. Вірогідних відмінностей за вмістом ІЛ-6 до та після лікування у хворих з ɛ4/ɛ4 генотипом не виявлено. Зроблено висновок, що 44% хворих на ІХС потребують подальшої корекції лікування. Концентрації СРБ, ІЛ-6 та ФНП-α були вірогідно вищими у хворих, які потребують подальшої корекції лікування порівняно із хворими, які не потребують корекції. Исследовано влияние гиполипидемической терапии на содержание маркеров воспаления у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от генотипа ɛ2 / ɛ3 / ɛ4-полиморфизма гена аполипопротеина Е (апоЕ) и массы тела. Обследовано 150 больных ишемической болезнью сердца. Определены содержание С-реактивного белка (СРБ), интерлейкина-6 (ИЛ-6) и фактора некроза опухоли-α (ФНО-α) в начале исследования и через 3 месяца лечения. Все пациенты получали аторвастатин в дозе 40 мг в сутки. Обработку полученных результатов проводили с помощью пакета анализа статистических данных SPSS 17.0. Установлено, что через 3 месяца лечения снижено содержание СРБ, ИЛ-6 и ФНО-α у больных ИБС независимо от генотипа и массы тела, в зависимости от массы тела у больных с ɛ3 / ɛ3, ɛ3 / ɛ4, ɛ2 / ɛ3 генотипами и содержание СРБ, ФНО-α у больных с ɛ4 / ɛ4 генотипом. Достоверных различий по содержанию ИЛ-6 до и после лечения у больных с ɛ4 / ɛ4 генотипом не обнаружено. Сделан вывод, что 44% больных ИБС требуют дальнейшей коррекции лечения. Концентрации СРБ, ИЛ-6 и ФНО-α были достоверно выше у больных, которые нуждаются в дальнейшей коррекции лечения по сравнению с больными, не требующие коррекции. Дод.точки доступу: Псарьова, О.В.