Борисова, Т. П. Сезонные особенности течения острого гломерулонефрита с нефритическим синдромом у детей [] / Т.П. Борисова // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - N1/2. - С. 124-127. - Рез. англ. - Библиогр.: с. 127 Рубрики: ДЕТИ--CHILD ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ--GLOMERULONEPHRITIS Аннотация: Обследовано 247 детей с нефритическим синдромом острого гломерулонефрита (ОГН) в возрасте от 3 до 14 лет ( в среднем 8,3 плюс минус 0,2 года). Установлено, что повышенная заболеваемость ОГН достоверно чаще встречается в летне-осенний период. Сезон заболевания позволяет предположить его этиологический фактор. Особенностями ОГН в летний период были высокая частота и стойкость азотемии, сниженная клубочковая фильтрация, длительная макрогематурия, стойкая выраженная эритроцитурия, наличие структурных изменений паренхимы почек, гиперкоагуляции, повышение Ig M крови, СОЭ. У детей, заболевших осенью, реже встречались азотемия, гиперкреатинемия, сниженная фильтрация, нарушение концентрационной функции и сонографические изменения паренхимы почек, чаще отмечались повышение сывороточного Ig G и более выраженная динамика регресса эритроцитурии. Особенностями зимнего периода явились меньшая частота исходной выраженной эритроцитурии, низкие уровня Ig M крови, весеннего сезона- более отчетливая динамика уменьшения эритроцитурии. Непосредственный результат лечения был достоверно хуже летом, лучше осенью. Ближайший результат не зависел от сезона заболевания, а отдаленный был также существенно лучше у детей, заболевших осенью. Обстежено 247 дітей з нефротичним синдромом гострого гломерулонефриту (ГГН) у віці від 3 до 14 років (у середньому 8,3- О,2 роки). Встановлено, що підвищена захворюваність ГГН вірогідно частіше спостерігалася в літньо-осінній період. Сезон захворювання дозволяє припустити його етіологічний фактор. Особливістю ГГН у літній період були висока частота й стійкість азотемії, знижена клубочкова фільтрація, тривала макрогематурія, стійка виражена еритроцитурія, наявність структурних змін паренхіми нирок, гіперкоагуляції, підвищення Ig M крові, ШОЕ. У дітей, що занедужали восени, рідше зустрічалися азотемія, гіперкреатинін знижена фільтрація, порушення концентраційної функції й сонографічні зміни паренхіми нирок, частіше відзначалися підвищення сироваткового Ig G і більш виражена динаміка регресу еритроцитурії. Особливостями зимового періоду з'явилися менша частота вихідної вираженої еритроцитурії, низькі рівні Ig M крові, весняного сезону- більш виразна динаміка зменшення еритроцитурії. Безпосередній результат лікування був вірогідно гірше влітку, краще-восени. Найближчий результат не залежав від сезону захворювання, а віддалений був також істотно краще в дітей, що занедужали восени. Экз-ры: |