Спектр та антибіотикочутливість збудників вторинного перитоніту за умов поліогранної недостатності [] / О. Б. Матвійчук, Я. А. Король, P. M. Погорецький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2013. - N 1. - С. 39-41 Рубрики: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ--ABDOMINAL CAVITY    ПЕРИТОНИТ--PERITONITIS    ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ--POSTOPERATIVE COMPLICATIONS    МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ--MULTIPLE ORGAN FAILURE    ЭНТЕРОБАКТЕРИИ--ENTEROBACTERIACEAE    СТАФИЛОКОККИ--STAPHYLOCOCCUS    ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ--DRUG RESISTANCE, BACTERIAL    АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА--ANTI-BACTERIAL AGENTS Аннотация: У статті проаналізовано 102 клінічні випадки вторинного перитоніту, яких поділено на 2 групи: основну (n=52) — з ознаками поліорганної недостатності, та контрольну (n=50) — без. У основній домінувала аеробна Грамнегативна флора з переважанням ентеробактерій в асоціаціях із Staph. aureus, який був метицилін-резистентним у 23,9 %. Найбільш ефективними до виділених збудників були фторхінолони ІІ та IV поколінь (ципрофлоксацин, офлоксацин, моксифлоксацин), цефалоспорини IV покоління (цефепім, цефпіром) та карбапенеми (іміпенем-циластатин, ертапенем, меропенем). Найменшу протимікробну активність продемонстрували пеніциліни, в т. ч. ?-лактамазозахищені, макроліди та цефалоспорини І—II поколінь. В основній групі спостережено кількісне зниження антибіотикочутливості окремих збудників порівняно з аналогічними у контрольній. Відзначено зниження (66,6 %) чутливості висіяних збудників до традиційно дієвих щодо них антибіотиків: лінкозамідів (кліндаміцин), цефалоспоринів III покоління (цефотаксим), а в окремих випадках і карбапенемів (меропенем). Отримані результати підкреслюють вагомість інфекційного фактора для вислідів лікування абдомінального сепсису Доп.точки доступа: Матвійчук, О.Б.; Король, Я.А.; Погорецький, P.M.; Корнійчук, О. П.; Немченко, О. О.; Федечко, Й. М. Экз-ры: