Капустинська, О. А.     Епідеміологічні дослідження та аналіз динаміки розвитку хвороб системи кровообігу у дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження ЧАЕС / О. А. Капустинська // Довкілля та здоров'я. - 2014. - N 4. - С. 49-54 MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (эпидемиология) ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT Аннотация: Данні епідеміологічних досліджень свідчать, що післяаварійний період ознаменувався ростом захворювань системи кровообігу (СК). Основне підвищення спостерігається у періоді 12-22 роки після аварії. Значні зміни відбулися у структурі захворювань на ХСК. На першому етапі (перші 5 років) перше місце у структурі ХСК посідала гіпертонічна хвороба, друге місце - ішемічна хвороба серця, третє - цереброваскулярні хвороби. На етапі 17-22 роки після аварії картина змінилася: перше місце посідає ішемічна хвороба серця, а гіпертонічна хвороба виходить на друге місце. Цереброваскулярні хвороби стійко утримують третю позицію. Зі збільшенням періоду спостереження рівень захворюваності на цереброваскулярні хвороби у структурі ХСК зростає з 6,5% у 1988-1992 рр. до 15,8% у 2009-2010 роках незважаючи на зниження у 2003-2008 рр. Зростання рівня захворюваності на ХСК встановлено і у чоловіків, і у жінок, але рівень захворювань чоловіків значно перевищує аналогічні показники у жінок. У чоловіків показники сягали максимальних величин на етапі 2003-2008 рр. У наступні роки спостерігається значне зниження показника (достовірне зниження у 2009-2010 рр. порівняно з періодами 1988-1992 рр. і 2003-2008 рр.). У жінок підвищення захворюваності відзначалося до 2003 року з максимальним рівнем у 1998-2002 роках та подальшим достовірно підтвердженим зниженням. Через 22-24 роки після аварії встановлено явну тенденцію до зниження захворюваності у досліджуваного контингенту, що пов'язане, з одного боку, з реалізацією цих хвороб, а з іншого боку - зі значним зростанням смертності частини досліджуваної когорти. Для вирішення питань можливої залежності зростання рівня ХСК у дорослого евакуйованого населення у післяаварійному періоді через дію радіаційного і окремих нерадіаційних факторів нині проводиться аналіз рівня захворюваності СК залежно від дози - опромінення щитоподібної залози (дані ДРУ) і зовнішнього радіаційного опромінення та окремих факторів нерадіаційного характеру (за даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ). Данные эпидемиологических исследований свидетельствуют, что послеаварийный период ознаменовался ростом заболеваний системы кровообращения (СК). Основное увеличение отмечается спустя 12-22 года после аварии. Значительные изменения произошли в структуре заболеваемости СК. На первом этапе (первые 5 лет) первое место в структуре занимала гипертоническая болезнь (ГБ), второе место - ишемическая болезнь сердца (ИБС), третье - цереброваскулярные заболевания (ЦВЗ). Спустя 17-22 года после аварии картина изменилась: первое место занимает ИБС, а ГБ выходит на второе место. ЦВЗ стойко удерживают третью позицию. С увеличением периода наблюдения уровень заболеваемости ЦВЗ в структуре заболеваемости СК возрос с 6,5% в 1988-1992 гг. до 15,8% в 2009-2010 гг., несмотря на снижение относительно 2003-2008 годов. Рост уровня заболеваемости СК отмечен как у мужчин, так и у женщин, однако уровень заболеваемости у мужчин значительно превышает аналогичные показатели у женщин. У мужчин показатели достигли максимальных величин на этапе 2003-2008 гг. В последующие годы наблюдается значительное снижение показателя (достоверное снижение в 2009-2010 гг. по сравнению с периодами 1988-1992 гг. и 2003-2008 гг.). У женщин рост заболеваемости наблюдался до 2003 года с максимальным уровнем в 1988-2002 гг. и дальнейшим достоверно подтвержденным снижением показателей. Через 22-24 года установлена явная тенденция к снижению заболеваемости у исследуемого контингента, что связано, с одной стороны, с реализацией этих заболеваний, а с другой стороны, со значительным увеличением смертности среди отдельных категорий пострадавших. Для решения вопроса возможной зависимости роста заболеваемости СК у взрослого эвакуированного населения в послеаварийном периоде от действия радиационного и отдельных нерадиационных факторов в настоящее время проводится анализ уровня заболеваемости СК в зависимости от дозы облучения щитовидной железы (данные ГРУ) и внешнего радиационного облучения и отдельных факторов нерадиационного характера (по данным клинико-эпидемиологического реестра). Экз-ры: