Pavliuk, O. Us policy in Persian gulf during georg H.W. Bush presidency [Text] / O. Pavliuk // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2015. - № 3. - P13-19. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: ПОЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Аннотация: На початку 1990-х рр. міжнародні відносини характеризувались численними змінами світового порядку та закінченням довготривалого протистояння двох наддержав. Президент Дж. Буш-старший, який прийшов до влади в 1989 р., був змушений боротися з цими різкими змінами світоустрою. У регіоні Близького та Середнього Сходу 41-му Президенту США довелося адаптувати свою зовнішню політику, щоб вона відповідала новому світовому порядку. Американська присутність на Середньому Сході дуже віталась монархіями регіону, які після Ірано-іракської війни побоювались за свою безпеку. Сполучені Штати за адміністрації Дж. Буша-старшого, в свою чергу, охоче підтримували співпрацю з монархіями регіону, оскільки як і раніше вбачали в еволюційному Ірані серйозну загрозу для своїх інтересів в Перській затоці. Основною країною постачання нафти в США та західній країни став Ірак. Крім того він представляв великий ринок для експорту західних країн, зокрема зерна з США, озброєння та техніки з Франції та Німеччини. Ірак також мав велике значення для підтримання миру на Близькому і Середньому Сході, оскільки відігравав важливу роль у підтримці історичного визнання Організацією визволення Палестини права Ізраїлю на існування в листопаді 1988 р. та підтримав мирне врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту. В той час серед міжнародного співтовариства широко була поширена думка, що С.Хусейн став на більш поміркований шлях, хоча, в ретроспективі це було прийняття бажаного за дійсне. Адміністрація Дж. Буша зіткнулась з першою повномасштабною міжнародною кризою після закінчення холодної війни влітку 1990 р., коли Ірак вторгся у сусідній Кувейт. Інший регіональний лідер - Ісламська Республіка Іран була слабка, оскільки значно постраждала після війни 1980-88 рр. Основним вектором зовнішньої політики США на Середньому сході, таким чином, було стримування намагання С. Хусейна зміцнити свою роль лідера в регіоні, використовуючи протистоянням між Іраном та Іраком у Перській затоці. Экз-ры: |