Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах [] / А. В. Швець [та ін.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - N 2. - С. 67-78 MeSH-главная: ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE ВОЕННАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, MILITARY ТЕРРОРИЗМ -- TERRORISM РЕАБИЛИТАЦИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ -- REHABILITATION, VOCATIONAL МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (реабилитация) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология) МОРАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ -- MORALE АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE ВИНЫ ЧУВСТВО -- GUILT СТРАХ -- FEAR ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Вступ. Морально-психологічна непідготовленість, страх не впоратися з обовязками, почуття провини перед загиблими, прагнення вижити в умовах руйнувань та смертей інших, надзвичайна напруженість праці, порушення режиму харчування та відпочинку, а також інші шкідливі чинники службової діяльності, без сумніву, зменшують адаптаційні резерви організму та призводять до неконструктивних змін поведінкових реакцій та дезадаптаціного синдрому, які потребують психофізіологічного оцінювання для вирішення питання про необхідність подальшого реабілітаційного лікування. Мета дослідження — виявити особливості та підходи до оцінювання ступеня відновлення функціонального стану (ФС) учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах. Матеріали та методи дослідження. Як об’єкт дослідження були обрані дві групи чоловіків віком 25—45 років: І група - 30 осіб, які отримали контузію головного мозку в 2014-2015 роках, II група - 30 осіб, які перебували на лікуванні/реабілітації з іншою соматичною патологією. До 90 % осіб перебували в зоні АТО не менше одного року. Як контрольну групу досліджено 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. Кожний військовослужбовець проходив курс реабілітації за індивідуальною програмою протягом 12—14 діб. ФС оцінювався на основі дослідження показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) та електроенцефалографії (ЕЕГ) до та після реабілітаційного лікування. Результати. Розглянуто особливості відновлення характеристик ЕЕГ, які полягають у суттєво гіршому відновленні ФС 1 групи (23,3 % осіб з позитивною динамікою) порівняно з II групою (83,4 %; р ‹ 0,001). Аналогічні зміни відбуваються і за характеристиками ВСР. Описано структурні особливості 3 ЕЕГ-феноменів, які зустрічаються в осіб з контузією головного мозку. Аналіз міжсистемних зв’язків ЕЕГ та ВСР додатково підтверджує повільне відновлення ФС у осіб І групи. За допомогою факторного аналізу нормованих характеристик зміни показників ЕЕГ та ВСР дота після лікування побудовано математичну модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозування реабілітаційного потенціалу людини та ефективності реабілітації в госпітальних умовах. Висновки. Виявлено, шо фізіологічна вартість регуляції ФС є найбільш високою в осіб з контузією в анамнезі. Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо кількісної оцінки відновлення ФС дозволяє кількісно спрогнозувати ефективність реабілітації в госпітальних умовах, що є необхідним для уніфікації підходів при проведенні реабілітаційних заходів, здійснення послідовності та безперервності на всіх етапах надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО. Показано, що застосування апаратних методів дослідження ЕЕГ та ВСР при реабілітації учасників АТО в госпітальних умовах дозволяють оцінити морфофункціональні дефекти, уточнити реабілітаційний потенціал за ступенем відновлення ФС, прогнозувати ймовірність розвитку неадекватних і/або парадоксальних реакцій на проведені лікувальні заходи, надати рекомендації з оптимізації проведеної терапії, включаючи медикаментозну, з урахуванням фону нейрогуморальної регуляції. Доп.точки доступа: Швець, А.В.; Кіх, А.Ю.; Волянський, О.М.; Лук'янчук, І. А. Экз-ры: