Божок, Ю. М. Дослідження фенотипічної гетерогенності популяції тиреоцитів папілярних карцином у матеріалі тонкоголкових пункційних біопсій [] / Ю. М. Божок, Г. В. Зелінська, О. Г. Ніконенко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Том 22, N 2. - С. 145-152 MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика) КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика) ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (цитология) БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (методы) ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы) ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY Аннотация: На матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій доброякісних та злоякісних новоутворень щитоподібної залози було проведено цитоморфологічне, цитометрічне, цитохімічне та імуноцитохімічне дослідження, що виявило істотну різницю в структурі популяції тиреоцитів між папілярними карциномами та іншими пухлинними чи непухлинними утвореннями. Тільки в пунктатах папілярних карцином виявлено два типа організації епітеліальних пластів — регулярний та нерегулярний, що відрізнялися геометрією розташування клітин у межах пласта, а також формою та розмірами тиреоцитів та їх ядер. В складі нерегулярного типа в 28-49 % досліджених папілярних карцином визначені два особливі фенотипи клітин. Перший з них — клітини зі світлозамломлючою поверхнею (RS-клітини — Refracting Surface) відрізнявся вираженим світозаломленням добре збереженої поверхні клітин, статистично більшими за іншіх тиреоцитів розмірами цитоплазми та ядер. Незважаючи на епітеліальну природу, що підтверджена визначенням цитокератинів № 7 та № 8 та відсутністю макрофагальних антигенів, цим клітинам була притаманна відсутність експресії молекул адгезії епітеліоцитів (ерСАМ — EPithelial Cell Adhesion Molecule) та тиреоглобуліну. Другий фенотип — базофільні макулярні клітини (ВМ-клітини — Basophilic Maculae) відрізнявся великим розміром поліморфних клітин, наявністю базофільної макули, що містила РНК та особливим розподілом ерСАМ на поверхні контактуючих клітин. Обидва типи клітин не відносились до С-клітин щитоподібної залози, оскільки не реагували з антитілами проти кальцитонину. Висунуто припущення про те, що описані типи та особливі фенотипи клітин певною мірою відображають субклональну структуру популяції тиреоцитів папілярних карцином. Визначення RS-та ВМ-клітин в пункційному матеріалі можна використовувати в доопераційній цитологічній діагностиці як маркер папілярних карцином. Доп.точки доступа: Зелінська, Г.В.; Ніконенко, О.Г. Экз-ры: |