Бойчук, В. Б.
    Дослідження ролі інтестинальних гормонів та пепсиногенів у патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби [] = Investigation of the role of certain intestinal hormones and pepsinogens in the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease / В. Б. Бойчук // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 6. - С. 12-19. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология)
ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING (использование, классификация)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (метаболизм, повреждения, секреция)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
ХОЛЕЦИСТОКИНИН -- CHOLECYSTOKININ (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
Аннотация: Мета — вивчити характер змін моторно-евакуаторної функції шлунка та показники добової рН-метрії у нижній третині стравоходу, встановити роль гастрину-17 (Г-17), холецистокініну-панкреозиміну, змін рівня пепсиногенів І та ІІ та їх співвідношення у патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Матеріали та методи. Обстежено 80 хворих на ГЕРХ. Діагноз установлювали на підставі анамнезу захворювання, скарг, результатів добового моніторингу рН у нижній третині стравоходу, даних фібро­езофагогастродуоденоскопії, хромоендоскопії, 13С-октанового дихального тесту, вмісту Г-17, пепсиногенів І та ІІ та холецистокініну-панкреозиміну в сироватці крові. Висновки. За даними добового моніторування рН у нижній третині стравоходу, частота кислих і змішаних рефлюксів була майже однаковою. При переважанні кислих рефлюксів установлено підвищення скоротливої функції шлунка, а при переважанні змішаних рефлюксів — сповільнений тип моторики. У хворих на ГЕРХ з низьким рівнем Г-17 у сироватці крові переважали кислі рефлюкси, а з високим його вмістом — змішані. При переважанні кислих рефлюксів концентрація пепсиногену І у крові в 3,5 разу перевищувала показник здорових осіб, а при переважанні змішаних — була в межах норми, тоді як рівень пепсиногену ІІ був високим

Экз-ры: