Чи впливає показник маси тіла дитини при народженні на персистування бронхіальної астми у періоді шкільного віку? [] / Є. П. Ортеменка [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 86-94. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика) ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS Аннотация: Мета роботи — вивчити клінічно-анамнестичні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку, які народилися з низькою відносно терміну гестації масою тіла. Матеріал і методи. Для досягнення мети роботи методом простої випадкової вибірки сформована когорта хворих на персистувальну бронхіальну астму дітей шкільного віку (61 пацієнт), які одержували стаціонарне лікування в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці. Залежно від маси тіла пацієнтів при народженні сформовано дві клінічні групи спостереження. До першої клінічної групи (І) увійшли 35 дітей із низькою при народженні масою тіла (? 2500 г), а до другої (ІІ), контрольної групи спостереження, — 26 хворих із масою при народженні 2500 г. За основними клінічними характеристиками (вік, термін гестації, місце проживання) групи порівняння були зіставленими. Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою параметричних („Р”, за критерієм Стьюдента), і непараметричних методів обчислення („Рфі”, методом кутового перетворення Фішера). Дослідження виконані з дотриманням правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини, затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.) та відповідними наказами МОЗ України. Результати. Аналіз отриманих даних показав, що в групі пацієнтів, які народилися з низькою масою тіла, відзначалося переважання питомої частки дівчаток (60% осіб у І клінічній групі спостереження та 34,6% осіб у ІІ групі порівняння (Р0,05). При цьому, серед пацієнтів, що народилися з низькою масою тіла, переважали хворі з недостатньою актуальною масою тіла. Так, ІМТ18,5 кг/м2, що асоціює з дефіцитом маси тіла, реєструвався у кожного другого (50%) пацієнта І клінічної групи та лише у третини (36,6%) представників ІІ групи порівняння (Pфі0,05). У маловагових при народженні дітей вірогідно частіше (37,1% спостережень) відзначався дебют БА в дошкільному віці (у 3-6 років) відносно пацієнтів ІІ групи порівняння (3,8% випадків) (Pфі0,03). Несприятливий вплив навколишнього середовища на розвиток БА в когорті обстежених дітей можна вважати виразнішим у пацієнтів із низькою масою тіла при народженні. Так, техногенне забруднення навколишнього середовища (мешкання біля автомобільних магістралей, промислових виробництв тощо) в осередку, де проживають хворі діти, виявлено у всіх представників І клінічної групи та лише в 66,6% осіб ІІ групи порівняння (Pфі0,05). Водночас, тютюнокуріння матері під час вагітності майже вдвічі частіше (36,4% випадків) відзначалося у групі хворих на БА дітей, що народилися з низькою до гестаційного віку масою тіла, відносно ІІ групи порівняння (20%; Pфі0,05). Відзначено, що у хворих дітей, які народилися з низькою масою тіла, втричі частіше (у 34,3% випадків) спостерігалася обтяженість алергологічного анамнезу за материнським родоводом відносно ІІ групи порівняння (16% спостережень (Рфі0,05). При аналізі тригерних чинників, що викликали напади БА в обстежених дітей, встановлено, що у народжених із низькою масою тіла, тригерами нападів захворювання вірогідно частіше виступали специфічні провокуючі чинники (інгаляційні та харчові алергени, фармацевтичні препарати), які в І клінічній групі провокували загострення астми в половини пацієнтів (53,3% випадків), а у ІІ групі порівняння — лише у третини дітей (35,7% спостережень) (Рфі0,05). Висновки. Таким чином, бронхіальна астма у дітей, народжених з малою масою тіла, характеризувалася: переважанням пацієнтів жіночої статі; дебютом захворювання в дошкільному віці (у 3-6 років); дефіцитом маси тіла пацієнтів при актуальному обстеженні, що асоціювало з соціальним статусом даної когорти хворих (31,6% дітей були сиротами або напівсиротами) та тютюнопалінням матері; проживанням пацієнтів у зонах підвищеного техногенного забруднення навколишнього середовища; обтяженістю алергологічного анамнезу за материнським родоводом; переважання тригерної ролі специфічних провокуючих чинників (інгаляційні та харчові алергени, фармацевтичні препарати) у розвитку загострення БА. Доп.точки доступа: Ортеменка, Є.П.; Калуцька, Н.І.; Крецу, Н.М.; Трекуш, Є.З.; Шевчук, Н.М. Экз-ры: