Басанець, А. В. Деформуючий остеоартроз як професійне захворювання працівників гірничодобувної промисловості: сучасний стан проблеми [] / А. В. Басанець, М. М. Булавко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - N 3. - С. 11-22 MeSH-главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, профилактика и контроль) ГОРНОЕ ДЕЛО -- MINING УГЛЯ ДОБЫЧА -- COAL MINING Аннотация: Вступ. В Україні остеоартроз є одним з найпоширеніших захворювань професійної етіології. Найчастіше захворювання діагностується в працюючих вуглевидобувної галузі, умови роботи яких включають значне фізичне навантаження, вимушену робочу позу, охолоджуючий мікроклімат. Рання діагностика захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) у працюючих має першочергове значення з огляду на своєчасне призначення адекватної терапії та попередження розвитку ускладнень патології. Мета дослідження. Аналіз та узагальнення даних літератури та власних досліджень щодо проблеми деформуючого артрозу (ДА) як професійно обумовленого захворювання у працівників гірничодобувної промисловості з визначенням діагностичної ефективності методів обстеження. Матеріали та методи дослідження. Здійснено аналітичний огляд наукових публікацій, присвячених вивченню питань епідеміології, клініки, патогенезу, діагностики ДА професійної етіології, а також даних вивчення умов праці та клінічних проявів ДА у шахтарів основних професій. Результати. ДА — найпоширеніше хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, яке найчастіше має прогресуючий перебіг, призводить до обмеження працездатності, погіршення якості життя та інвалідності. В Україні ДА складає 32,0 % з числа всіх хвороб кістково-м’язової системи, серед працюючого населення цей показник становить 17,5 %. Епідеміологічні дослідження професійних факторів серед працівників вугільної промисловості показали кілька комбінацій фізичних факторів, пов’язаних з артрозами. Основна найзначущіша група чинників, що викликають порушення в ОРА у шахтарів, включає дві складові: важка фізична праця та вимушена робоча поза. Патогенез усіх видів ДА формується з внутрішніх (дисплазія сполучної тканини, порушення обміну та харчування кістково-хрящової тканини, ендокринні порушення, хронічні інфекційні процеси, супутні соматичні захворювання) та зовнішніх факторів (тривала знижена температура, постійні травми, інші шкідливі умови праці). Інструментальні методи дозволяють точно оцінити наявні зміни та їхню ступінь у суглобових структурах при ДА. Сьогодні рентгенологічне дослідження залишається найпоширенішим серед усіх діагностичних методів, однак не дає прямого зображення суглобового гіалінового хряща, є малоефективним при діагностиці ранніх стадій захворювання. Перевагами методу артросонографїї є його неінвазивність, простота дослідження, доступність та економічність. Метод дозволяє виявити анатомічні структури, що погано визначаються при рентгенографії, а також дає можливість оцінити ступінь дегенеративних змін суглобового хряща. Метод комп’ютерної томографії (КТ) використовують для об’єктивної оцінки взаєморозміщення суглобових поверхонь та характеристики кісткової структури з триплощинним уявленням про вогнище ураження, його розташування, розміри, зв’язок з іншими елементами суглоба. Усе ж «золотим стандартом» для неінвазивного оцінювання хряща, його дефектів та відновлення є МРТ. Привертає увагу метод 3D МРТ з картуванням, що відкриває нові можливості в ранній діагностиці дегенеративних змін суглобового хряща. Артроскопія дозволяє виявити патологічні зміни або пошкодження практично всіх внутрішньосуглобових елементів та провести їхній запис на плівці або цифровому носії, що має значення для об’єктивізації діагнозу при вирішенні питань зв’язку захворювання з умовами праці. Розглянуто основні заходи первинної, вторинної, третинної профілактики та реабілітації пацієнтів з ДА у контексті професійної обумовленості даного захворювання. Висновки. Зважаючи на значну долю ДА у структурі професійної захворюваності в Україні, питання удосконалення профілактики захворювання посідає важливе місце серед першочергових завдань медицини праці. Сьогодні залишаються недостатньо вивченими питання ранньої верифікації діагнозу, критеріїв діагностики трофічних порушень тканин суглоба за вмістом ключових мікроелементів. Потребують вивчення питання ефективності застосування MPT-3D для діагностики ранніх уражень суглоба в працюючих в умовах впливу значного фізичного навантаження. Також потребує уточнення патогенез ураження хряща внаслідок впливу фізичних факторів виробничого середовища. Доп.точки доступа: Булавко, М.М. Экз-ры: |