Нагорна, А. М.     Захворюваність на туберкульоз професійного генезу в Україні в 2013-2017 роках [] / А. М. Нагорна, М. П. Соколова, I. Г. Кононова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 3-15 MeSH-главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (эпидемиология) ПНЕВМОКОНИОЗ -- PNEUMOCONIOSIS (этиология) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY УКРАИНА -- UKRAINE Аннотация: Вступ. Туберкульоз (ТБ) — соціально-небезпечна хронічна інфекційна хвороба людини. До професійних груп з підвищеним ризиком інфікування M. tuberculosis (МБТ) відносять працівників лікувальних закладів, клінічних (бактеріологічних і патологоанатомічних) лабораторій, ритуальних служб, служби порятунку, правоохоронних органів і виправних установ, соціальних служб, системи освіти, комунальних послуг, державного управління, пасажирського транспорту, сільського та лісового господарства, мисливців, працівників зоопарків і ветеринарної служби, видобувної галузі, робітників, працівників-мігрантів, персонал сфери громадського харчування, військовослужбовців тощо. Мета дослідження — визначення закономірностей формування професійної захворюваності на ТБ у працюючих в Україні в динаміці спостереження. Матеріали та методи дослідження. Здійснено порівняльний аналіз даних за період 2013–2017 років. В основу методики вивчення професійної захворюваності було покладено принцип суцільної статистичної виборки первинних документів, складених на всі випадки вперше виявлених профзахворювань і зареєстрованих в Україні за вказані роки. Аналіз проведено за видами економічної діяльності, професіями, віком, стажем роботи тощо. Дані щодо випадків туберкульозу професійного генезу в працюючих за вказаний період були отримані за Договором про співробітництво з Фондом соціального страхування України. Результати. За останні 5 років (2013–2017 рр.) в Україні було зареєстровано 280 випадків захворювання на ТБ, які пов’язані з професійною діяльністю. ТБ у структурі професійної захворюваності має частку близько 2 %. Основні галузі, що формують захворюваність на ТБ у працюючих в Україні, це добування кам’яного вугілля та медицина й соціальна допомога. Також поодинокі випадки ТБ реєструються в виробництві сталі та чавуну, вогнетривких виробів, при добуванні піску, гравію, глин та каоліну та при добуванні залізних руд. Середній вік чоловіків, що захворіли на ТБ, 50 років, а середній стаж при цьому дорівнює 12 рокам. У жінок середній вік хворих значно нижчий — 43 роки, при середньому стажі 13 років. При розгляді обставин встановлення діагнозу ТБ, пов’язаного з умовами праці, в Україні в 2013–2017 роках видно, що протягом усього досліджуваного періоду випадки професійного ТБ більшою мірою виявляли при зверненні працівників до закладів охорони здоров’я, ніж при проведенні періодичних медичних оглядів, що призводило до діагностування хвороби на більш пізніх стадіях розвитку. Висновки. В Україні в період 2013–2017 років спостерігається зменшення випадків ТБ професійного генезу зі 111 до 32 при зменшенні рівня захворюваності з 0,6 до 0,2 на 100 тис. працюючих, що свідчить про недовиявлення випадків ТБ, пов’язаного з умовами праці, та віднесення його до загальної захворюваності. Найвищий ризик розвитку професійного ТБ спостерігається в галузях видобування вугілля та охорони здоров’я й соціальної допомоги, при цьому рівень захворюваності в них значно менший, ніж рівень загальної захворюваності ТБ в Україні. Випадки ТБ виявляються в багатьох професіях видобувної галузі, особливо це стосується прохідників, гірників та електрослюсарів підземних. Також широкий спектр професій, у яких реєструються випадки ТБ, мають місце й у галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги. Найчастіше хворіє молодший та середній медичний персонал. Але й в інших професіях цієї сфери досить багато випадків — це і лікарі різних спеціалізацій, і допоміжний персонал, і працівники лабораторій. Переважає виявлення випадків ТБ, пов’язаного з умовами праці, при зверненні хворих до закладів охорони здоров’я, ніж при проведенні періодичних медичних оглядів, що призвело до діагностування хвороби на більш пізніх стадіях розвитку, що ускладнює лікування та прогноз для хворих. Причини такої ситуації — насамперед професійна необізнаність лікарів медкомісій, що мають право на проведення періодичних медичних оглядів, у діагностиці ТБ, по-друге – відсутність на ранніх етапах хвороби специфічних скарг і патологічних змін при об’єктивному обстеженні, по-третє – лікарями не враховується професійний анамнез хворих. Доп.точки доступа: Соколова, М.П.; Кононова, I.Г. Экз-ры: