Страшок, Л. А. Вивчення харчової поведінки у підлітків з ожирінням та ознаками метаболічного синдрому [] / Л. А. Страшок, О. В. Бузницька // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2019. - Том 25, N 2/3. - С. 69-75 MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология) ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология) ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Аннотация: У клініці ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН" м. Харкова було обстежено 226 хворих на ожиріння віком 13-18 років. Всім пацієнтам було проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження: антропометричні вимірювання, біохімічне дослідження крові з визначенням показників ліпідного, білкового обмінів, рівнів печінкових ферментів та білірубіну. Критерієм інсулінорезистентності слугувала гомеостатична модель НОМА - IR (Homeostasis model assessment of Insulin Resistance, Matthews D.R., 1985). Дослідження харчової поведінки у підлітків з ожирінням проводилося методом анкетування за допомогою Голландського опитувальника (DEBQ, The Dutch Eating Behaviour Questionnaire).У більшості обстежених з ожирінням відзначались скарги не лише астеновегетативного характеру, а й диспепсичного та больового, із статистично значущим переважанням у осіб з ознаками метаболічного синдрому. Результати дослідження рівнів загального білірубіну, печінкових ферментів та показників білкового обміну знаходились у межах вікової норми. У обстежених були виявлені інсулінорезистентність, атерогенні зміни ліпідного профілю крові, які є одними із критеріїв діагностики метаболічного синдрому. Аналіз даних Голландського опитувальника показав, що у більшості підлітків з ожирінням мав місце обмежувальний тип харчової поведінки - 73,9±3,2%, досить розповсюдженими варіантами були екстернальний - у 43,8±3,1% та емоціогенний тип харчової поведінки - 32,3±3,1%. Виявлені порушення харчової поведінки вказують на їх вагомий внесок у розвиток та прогресування ожиріння. Таким чином, модифікація харчової поведінки - одне з найважливіших завдань у лікуванні хворих на ожиріння та профілактиці розвитку метаболічного синдрому. В клинике ГУ "Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН" м. Харькова было обследовано 226 больных ожирением в возрасте 13-18 лет. Всем пациентам было проведено комплексное клинико-лабораторное обследование: антропометрические измерения, биохимическое исследование крови с определением показателей липидного, белкового обменов, уровней печеночных ферментов и билирубина. Критерием инсулинорезистентности служила гомеостатическая модель НОМА - IR (Homeostasis model assessment of Insulin Resistance, Matthews D. R., 1985). Исследование пищевого поведения у подростков с ожирением проводилось методом анкетирования с помощью Голландского опросника (DEBQ, The Dutch Eating Behaviour Questionnaire).У большинства обследованных с ожирением отмечались жалобы не только астеновегетативного характера, но и диспепсического и болевого, со статистически значимым преобладанием у лиц с признаками метаболического синдрома. Результаты исследования уровней общего билирубина, печеночных ферментов и показателей белкового обмена находились в пределах возрастной нормы. У обследованных были выявлены инсулинорезистентность, атерогенные изменения липидного профиля крови, которые являются одними из критериев диагностики метаболического синдрома. Анализ данных Голландского опросника показал, что у большинства подростков с ожирением имел место ограничительный тип пищевого поведения - 73,9±3,2%, достаточно распространенными вариантами были экстернальный - у 43,8±3,1% и эмоциогенный тип пищевого поведения - 32,3±3,1%. Выявленные нарушения пищевого поведения указывают на их весомый вклад в развитие и прогрессирование ожирения. Таким образом, модификация пищевого поведения - одна из важнейших задач в лечении больных ожирением и профилактике развития метаболического синдрома. Доп.точки доступа: Бузницька, О. В. Экз-ры: |