Динаміка результатів добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу хворих на стабільну стенокардію напруження та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі корекції базисної терапії [] = The dynamics of results of the esophageal 24-hour multichannel intraluminal impedance-pH monitoring in patients with stable angina and gastroesophageal reflux disease against the background of the basic treatment correction / О. С. Хухліна [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Вазонат MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия) СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (патофизиология, терапия) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции) ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING (использование) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы) Аннотация: Унаслідок взаємообтяження коморбідного перебігу стабільної стенокардії напруження (ССН) та гастро­езофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) виникає потреба у корекції базисної терапії кожної з патологій. Мета — вивчити вплив запропонованої схеми лікування хворих на ССН та ГЕРХ на результати добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу (ДМІІ-рН-М). Матеріали та методи. У дослідження було залучено 88 хворих на ССН І?—?ІІ функціонального класу із коморбідною ГЕРХ; з них 43 особи (1-ша група) отримували базисну терапію ССН та ГЕРХ; 45 осіб (2-га група) — базисну терапію ССН та ГЕРХ; за винятком прокінетиків і донаторів NО; лише нітрогліцерин за потреби та додатково мельдоній («Вазонат»); капсули 500?мг двічі на добу впродовж 30 днів. Препарати призначали у середніх терапевтичних дозах. Усім хворим проведено ДМІІ-рН-М стравоходу до лікування та через 30 днів після його початку. Результати. ДМІІ-рН-М до лікування виявило ознаки патологічного гастроезофагеального рефлюксу; зниження стравохідного кліренсу та наявність рефлюкс-езофагіту. На 30-й день лікування у 2-й групі відзначено статистично значущо вираженішу динаміку показників ДМІІ-рН-М порівняно з 1-ю групою. Висновки. Корекція схеми лікування пацієнтів; хворих на ССН та ГЕРХ; із відміною пролонгованих донаторів NO (органічних нітратів) та додатковим призначенням препарату мельдонію сприяла підвищенню функціональної здатності нижнього стравохідного сфінктера; посилювала кінетичну функцію стравоходу та ефективність стравохідного кліренсу і супроводжувалася видимим регресом запального ураження стравоходу Due to the mutual aggravating effects in the comorbidity of the stable angina of effort (SAE) and gastroesophageal reflux disease (GERD), the necessity arises for the correction of basic therapy of each of these pathologies. Objective — to investigate the effects of the proposed treatment regimen for patients with SAE and GERD on the results of esophageal 24-hour multichannel intraluminal impedance-pH monitoring (MII-pH). Materials and methods. The study involved 88 patients with SAE of I?—?II functional classes with a comorbid GERD. From them, 43 patients (1 group) received basic therapy for SAE and GERD, and 45 patients (group 2) received basic therapy with the exception of prokinetics and NO donors, and inclusion of nitro-glycerine if needed only, and additional meldonium (Vasonate) capsules 500 mg 2 times daily, for 30 days. The medications were administered in medium therapeutic doses. All patients were examined with esophageal MII-pH before the treatment and 30 days after the treatment start. Results. The results of baseline esophageal MII-pH showed the signs of pathological gastroesophageal reflux, reduction in esophageal clearance, and presence of reflux-esophagitis. On the 30th day of treatment, the significantly more pronounced dynamics of the esophageal MII-pH parameters was revealed in the patients of group 2 vs results in group 1. Conclusions. Correction of the treatment scheme of patients with SAE and GERD by means of removal of prolonged NO donators (organic nitrates) and additional use of Meldonium resulted in the increased functional capacity of the lower esophageal sphincter, improved kinetic function of esophagus and effectiveness of the esophageal clearance. All these changes were accompanied by a visible regression of esophageal inflammatory damage Доп.точки доступа: Хухліна, О. С.; Дрозд, В. Ю.; Антонів, А. А.; Рощук, О. І. Экз-ры: