Симуляція у медичній освіті: історія розвитку / І. І. Дельва [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 183-185. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: СИМУЛЯЦИЯ -- MALINGERING ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL Аннотация: Цінним інструментом вдосконалення клінічної практики в медичній освіті може бути симуляція - імітація певної реальної речі, ситуації чи процесу з метою навчання або тренування фахівців, демонстрації можливих ефектів певних маніпуляцій, здійснення експериментів, які неможливі в реальності. Вона дозволяє проводити навчальний процес в контрольованому, безпечному середовищі, без ризику для пацієнта, з необмеженою кількістю повторів для відпрацювання навичок, зниженим стресом під час перших самостійних маніпуляцій, незалежно від розкладу роботи клініки, з об’єктивною оцінкою досягнутого рівня майстерності. Мета - огляд історії та методології використання симуляційної техніки в медичній освіті. Основна частина. Використання симуляції в медицині відоме ще з античності. Витоки медичної симуляції в наш час походять від інших наук, зокрема авіації. 1960-ті роки – створена симуляція серцево-легеневої реанімації. У 1968 році - симулятор кардіологічного пацієнта. У 1964 році вперше використані актори для зображення пацієнтів.1980-1990-ті роки – розроблені програмне забезпечення та комп'ютеризовані системи, які могли імітувати фізіологічні реакції. 2000-ні роки - моделювання віртуальної реальності. 2014 рік – перший на території України Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря на базі Одеського національного медичного університету. Висновки. Ефективність симуляційного навчання підтверджена широким використанням в усьому світі протягом багатьох років. Поряд з традиційними методами, симуляція є потужним освітнім інструментом навчання як імітація реальної професійної діяльності. Доп.точки доступа: Дельва, І. І.; Литвиненко, Н. В.; Дельва, М. Ю.; Пінчук, В. А.; Кривчун, А. М. Экз-ры: