Сливка, Н. О.     Роль системної запальної відповіді у патогенезі гепаторенального синдрому [] / Н. О. Сливка, Н. Г. Вірстюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ГЕПАТОРЕНАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- HEPATORENAL SYNDROME (этиология) СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (осложнения) Аннотация: Мета роботи - оцінити рівень маркерів синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) у пацієнтів із гепаторенальним синдромом (ГРС) на тлі алкогольного цирозу печінки (АЦП) залежно від типу ГРС та наявності чи відсутності інфекційних ускладнень. Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети обстежено 165 пацієнтів з декомпенсованим АЦП, які розподілені на три групи відповідно до стану функції нирок: група 1 - АЦП без ГРС (n=44), група 2 - АЦП+ГРС тип 2 (n=63), група 3 - АЦП+ГРС тип 1 (n=58). Результати. Поширеність ССЗВ, кількість лейкоцитів і рівень СРБ були вищими у крові пацієнтів з ГРС-1 порівняно з іншими двома групами. У групі з ГРС-1 був цитокіновий профіль мав значно вищі рівні МСР-1 сечі та сироваткових IL-6, TNF-альфа, VCAM-1, IL-8, і нижчі рівні MIP1-альфа і фракталкіну. Із 5-ти цитокінів, які були значно підвищені у пацієнтів із ГРС-1, тільки плазмовий IL-6 був значно вищим у хворих із ГРС-1, асоційованим з інфекціями, порівняно з пацієнтами без інфекцій - 59,26±13,41 проти 23,15±11,34 пг/мл відповідно (р0,05), що засвідчує на користь гіпотези про ГРС як причину розвитку ССЗВ у таких хворих. Висновки. Виявлено, що у хворих на АЦП, ускладнений ГРС, рівні системних запальних маркерів і цитокінів є вищими, ніж у хворих без такого ускладнення, що вказує на вагому роль запальної реакції у його патогенезі. Підвищення рівнів MIP1-альфа, MCP-1, IL-8 плазми та uMCP-1 (пг/мл) сечі можуть використовуватися як диференційна ознака ГРС типу 1, що є важливим у виборі лікувальної тактики. Доп.точки доступа: Вірстюк, Н. Г. Экз-ры: