Ковальчук, Т. А.     Ризик розвитку функціональних дисфоній і визначення адаптаційних можливостей до голосового навантаження у працівників голосомовних професій [] / Т. А. Ковальчук, І. В. Савушина // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 146-151 MeSH-главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (вредные воздействия) ДИСФОНИЯ -- DYSPHONIA (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль) ГОЛОСА РАССТРОЙСТВА -- VOICE DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль) ГОЛОСОВЫЕ СВЯЗКИ -- VOCAL CORDS (патология, патофизиология) ГОЛОСОВЫХ СВЯЗОК ДИСФУНКЦИЯ -- VOCAL CORD DYSFUNCTION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология) АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология) Аннотация: Функціональні дисфонії відносяться до числа розповсюджених захворювань серед працівників голосомовних професій. Вегетативна дисфункція говорить про функціональну недостатність діенцефальної області, в результаті чого відбуваються зміни в тембрі та нормальному режимі вібрації голосових складок. Нестійкість вегетативного балансу розглядається як пусковий механізм, який сприяє розвиткові та формуванню порушень голосу. Мета дослідження – визначення ризику розвитку функціональних дисфоній та адаптаційних можливостей до голосового навантаження в працівників голосомовних професій. Матеріали та методи дослідження. Адаптаційні можливості оцінювались за індексом Баєвського (АП), коефіцієнтом стресу (S), універсальним кардіореспіраторним показником (УКРП), тривалістю індивідуальної хвилини (ІХ). Результати. Основним чинником змін кольору та тонусу голосових складок є голосове навантаження, коефіцієнт кореляції (r) таких зі стажем голосового навантаження достовірно високий (r = 0,82, р ‹ 0,05; коефіцієнт детермінації r[[p]]2[[/p]] = 67,2 %). Найбільші шанси зміни тонусу складок при значенні АП 2,1–3,2 у. о., тобто коли є напруження адаптації (відношення шансів OR = 60,9 ± 0,4; ?2 = 345,8 р ‹ 0,001, сила зв’язку – середня). У випадку відсутності функціональних порушень голосових складок зв'язок АП з тонусом майже відсутній. Збільшення АП вище норми на 0,1 у. о. веде до збільшення ризику пошкодження голосових складок на 0,27 (27,0 %). Тривалість ІХ в середньому складає (33,2 ± 2,0) с, у (61,5 ± 3,5) % випадків відмічались зміни в голосових складках, а в тих, що мали ІХ тривалістю (61,4 ± 2,8) с – лише в (30,8 ± 2,8) %. Тобто, психоемоційний стрес, пов'язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик виникнення порушень у голосових складках вдвічі. Етіологічна частка такого психоемоційного стресу дорівнює 49,8 %. Рівень стресу вищий ніж 1,12 у. о. збільшує кількість випадків порушення кровообігу в голосових складках на 50 % і тонусу на 24,8 %. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні УКПР 3,5–4,5 у. о., тобто коли є напруження адаптації і є субкомпенсація (відношення шансів OR = 1,72 ± 0,04; ?2 = 41,8, р ‹ 0,3; сила зв’язку – середня). Висновки. Адаптаційний потенціал суттєво впливає на якість кровообігу в голосових складках і має тенденцію до зростання залежно від стажу голосового навантаження. Психоемоційний стрес, пов’язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик порушень у голосових складках вдвічі. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні універсального кардіореспіраторного показника 3,5–4,5 у. о Доп.точки доступа: Савушина, І. В. Экз-ры: