Козьолкін, О. А.     Електроенцефалографічні маркери латеральної дислокації серединних структур мозку у пацієнтів в гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу [] / О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 124-132 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES Аннотация: Мета роботи - удосконалити діагностичні заходи у пацієнтів в гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу шляхом визначення найбільш інформативних параметрів спектрального аналізу електроенцефалографічного патерну в оцінці порушень церебральної біоелектричної активності, обумовлених латеральною дислокацією серединних структур мозку. Матеріали і методи. Проведено клініко-параклінічне дослідження 156 пацієнтів (90 чоловіків та 66 жінок, середній вік 66,7±0,8 років) з гіпертензивним спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом, що виник вперше. Діагноз підтверджувався методом комп’ютерної томографії. Латеральна дислокація оцінювалася як середнє від зсуву прозорої перетинки та зсуву епіфізу. Клініко-неврологічне дослідження включало оцінку за National Institute of Health Stroke Scale. Комп’ютерна електроенцефалографія проводилася в перші 48 годин від дебюту захворювання, при цьому визначали спектральну потужність, фронто-окципітальні градієнти, показники міжпівкульової асиметрії ритмів електроенцефалографічного патерну. Статистична обробка отриманих результатів містила оцінку міжгрупових відмінностей, логістичний регресійний аналіз, ROC-аналіз. Результати. Латеральна дислокація була відсутня у 57 (36,5%) пацієнтів, латеральна дислокація 1-5 мм була діагностована у 72 (46,2%) пацієнтів, 5 мм – у 27 (17,3%) пацієнтів. Встановлено, що електроенцефалографічними маркерами латеральної дислокації серединних структур мозку виступають значення відносної спектральної потужності ритмів альфа діапазону ?20,5% в ураженій гемісфері (Se=79,8%, Sp=77,2%) та ?17,7% - в інтактній гемісфері (Se=71,7%, Sp=75,4%), фронто-окципітальні градієнти ритмів альфа2-піддіапазону –0,085 в ураженій гемісфері (Se=71,7%, Sp=63,2%) та –0,266 - в інтактній гемісфері (Se=80,8%, Sp=54,4%), тоді як критеріями порушення церебральної біоелектричної активності головного мозку внаслідок латеральної дислокації серединних структур 5 мм виступають відносна спектральна потужінсть ритмів дельта-діапазону 48,4% в ураженій гемісфері (Se=88,9%, Sp=74,2%) та 46,8% - в інтактній гемісфері (Se=92,6%, Sp=72,4%), фронто-окципітальний градієнт ритмів альфа-діапазону –0,001 в ураженій гемісфері (Se=81,5%, Sp=65,1%). Висновки. Показники відносної спектральної потужності та фронто-окципітальні градієнти ритмів альфа-діапазону в ураженій та інтактній гемісферах є найбільш інформативними показниками спектрального аналізу електроенцефалографічного патерну для детекції змін біоелектричної активності головного мозку, що обумовлені латеральною дислокацією серединних структур мозку в гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу. Доп.точки доступа: Кузнєцов, А. А. Экз-ры: