Пилипенко, І. Історія та перспективи збереження статусу України як ядерної держави: історичний та джерелознавчий аспекти [] / І. Пилипенко, А. Банзерук, О. Зленко // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2020. - № 2. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЯДЕРНОЕ ОРУЖИЕ -- NUCLEAR WEAPONS (история) Аннотация: Мета статті передбачає відповідь на актуальне, історично важливе в сучасному українському суспільстві питання про можливість збереження для України статус ядерної держави, з'ясувати можливі перспективи збереження статусу України як ядерної держави, вивчивши історичний і джерелознавчий аспекти проблеми. Матеріали та методи. Нормативною базою дослідження є заява Верховної Ради України "Про без'ядерний статус України", Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року, "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" від 5 листопада 1994 і ін. При дослідженні використовуються методи фундаментального аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна. Досліджено основні аспекти проблеми ядерного роззброєння України. Розглядається можливість альтернативи її ядерного роззброєння, а також аналізується добровільна відмова України від ядерного потенціалу, його мотиви, причини і перспективи, що відкриваються перед дипломатичним ланкою країни в майбутньому. Висновки. У суспільстві і серед "молодих" політиків поширена думка про помилковість денуклеаризації, відбите в публіцистичних матеріалах ЗМІ. Однак, проаналізувавши нормативні документи, а також внутрішні і зовнішні проблеми України на момент прийняття рішення про ядерне роззброєння, що здаються зараз не дуже критичними, автори прийшли до висновку про перевагу прийняття такого рішення. Керівники України 1990-х рр. вважали ядерне роззброєння практично неминучим і згодні визнавати лише тактичні прорахунки, оскільки теоретичну можливість утримувати і розвивати ядерну зброю в Україні слід визнати вірогідною з точки зору економічного і наукового потенціалу. У той же час, зовнішньополітичний тиск, перш за все з боку США, вплинуло на процес роззброєння. Українське керівництво не змогло реалізувати всі шанси більш вигідного конвертації відмови від ядерної зброї в економічні і політичні переваги для країни. Доп.точки доступа: Банзерук, А.; Зленко, О. Экз-ры: |