Abramova, N. O.     Peculitaries of carbohydrate metabolism in patients with metabolic syndrome depending on C/Т polymоrphism in the DIO 1 gene / N. O. Abramova, N. V. Pashkovska // Патологія. - 2019. - N 3. - С. 345-349 MeSH-главная: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (генетика, диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология) УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (генетика) ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика) ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (метаболизм, физиология) Аннотация: За даними ВООЗ, поширеність метаболічного синдрому (МС) становить 20-40 %. Тиреоїдні гормони беруть участь у регуляції майже всіх фізіологічних процесів в організмі, зокрема і вуглеводного обміну. Мета роботи – вивчити залежність показників вуглеводного обміну в пацієнтів із метаболічним синдромом від С/Т поліморфізму гена DIO 1. Матеріали та методи. У 102 осіб із метаболічним синдромом і 97 практично здорових осіб дослідили С/Т поліморфізм гена DIO 1. Для оцінювання залежності вуглеводного обміну від С/Т поліморфізму гена DIO 1 хворих поділили на групи: 19 – із CC, 69 – із СТ, 14 – із ТТ генотипом. Результати. Порівняння розподілу частот генотипів гена DIO1 показало, що С/Т поліморфізм гена DIO1 асоційований із розвитком порушення обміну тиреоїдних гормонів у пацієнтів, яких обстежили, порівняно з групою контролю (р ‹ 0,05). Виявили, що такі зміни зумовлені зменшенням частоти СС генотипу у групі осіб із метаболічним синдромом порівняно з групою контролю (?2= 6,8, р ‹ 0,05), вірогідної різниці між частотами СТ і ТТ генотипів в основній і контрольній групах не було (?2= 2,4, р › 0,05; ?2=1,2, р › 0,05). Враховуючи, що різниця частот генотипів виникає переважно внаслідок зменшення кількості осіб, гомозиготних за алелем С, можна припустити: С-алель характеризується протекторними властивостями, а це свідчить про роль С/Т поліморфізму гена DIO1 у розвитку тиреоїдного дисбалансу. Аналізуючи дані показників вуглеводного обміну залежно від генотипу, у групі осіб із ТТ генотипом встановили вірогідне зростання HOMA-IR порівняно з групою осіб із СС генотипом (р ‹ 0,05). Висновки. Носійство «мутантного» Т-алеля гена DIO 1 асоційоване з вірогідним зростанням HOMA-IR як наслідок зниження рівня стимулювального трийодтироніну із розвитком інсулінорезистентності. Доп.точки доступа: Pashkovska, N. V. Экз-ры: