Наш опыт применения одностороннего бипортального эндоскопического поясничного межтелового спондилодеза (UBLIF) и заднего поясничного межтелового спондилодеза (PLIF) в лечении пациентов со стенозом позвоночного канала поясничного отдела позвоночника [] / Я. В. Фищенко [и др.] // Патологія. - 2020. - N 3. - С. 356-362 MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА СТЕНОЗ -- SPINAL STENOSIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология) ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование) СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология) Аннотация: Крім ендоскопічної дискектомії пацієнтам зі стенозом хребетного каналу поперекового відділу хребта доволі часто виконують ендоскопічну декомпресію і/або стабілізацію. Спінальна ендоскопічна хірургія має низку переваг щодо відкритих, але відсутність відмінностей за віддаленими клінічними результатами, малий робочий простір з обмеженим полем зору та велика крива навчання порівняно зі звичайними операціями є недоліками ендоскопічних операцій на хребті. Мета роботи – порівняти клінічні й рентгенологічні результати застосування однобічного біпортального ендоскопічного трансфорамінального спондилодезу (UBLIF) і звичайного заднього поперекового міжтілового спондилодезу (PLIF), використовуючи дані річного періоду спостереження. Матеріали та методи. Операцію методом UBLIF виконали 25 пацієнтам (вік – 68 ± 8 років), методом PLIF – 31 пацієнту (66 ± 9 років) на одному попереково-крижовому рівні (період спостереження – 1 рік). Оцінювали періопераційні дані, клінічні результати (рівень болю у спині, ногах за ВАШ (см), рівень порушення життєдіяльності, використовуючи опитувальник Освестрі (Oswestry Disability Index (ODI, %)). Результати. Проаналізували ефективність двох методик – однобічного біпортального ендоскопічного поперекового міжтілового спондилодезу (UBLIF) і традиційного заднього поперекового міжтілового спондилодезу (PLIF). Оцінювання болю у спині: істотне поліпшення через 1 тиждень після операції спостерігали у групі UBLIF (3,8 ± 1,0 см), а у групі PLIF динаміка незначна (5,2 ± 1,1 см); показник болю у спині у групі PLIF суттєво покращився тільки через 1 рік (PLIF – 3,4 ± 1,4 см, UBLIF – 3,1 ± 0,8 см). Оцінюючи якість життя, позитивну динаміку за опитувальником Освестрі (Oswestry Disability Index, ODI) спостерігали протягом 1 року в обох групах (UBLIF – 32,7 ± 5,6 %, PLIF – 29,2 ± 10,1 %), істотних відмінностей за частотою ускладнень між групами не було. Висновки. UBLIF менш інвазивна порівняно з PLIF, але UBLIF потребує більше часу для виконання операції, ніж PLIF. Перевага операції методом PLIF – менша тривалість, недолік – більша кількість пацієнтів, які потребують гемотрансфузії, ніж при операції UBLIF. Доп.точки доступа: Фищенко, Я. В.; Рой, И. В.; Владимиров, А. А.; Кравчук, Л. Д.; Блонский, Р. И. Экз-ры: