Палладіна, О. Л. Нутрітивна підтримка хворих на постковідний синдром [] / О. Л. Палладіна, М. О. Палладін // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения) ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY АКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- ACTIVATION, METABOLIC ВИТАМИН D -- VITAMIN D ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT Аннотация: Важливе місце в патогенезі короновірусної хвороби займає метаболічний стрес, що характеризується порушенням усіх видів обміну речовин, надмірною мобілізацією енергетичних субстратів що задіяні в процесах глікогеноліза, ліполіза, протеоліза, глюконеогенеза. Це призводить до розвитку інсулінорезистентності, гіпоглікемії та від’ємного азотистого балансу. В організмі хворого спостерігається підвищення потреб у енергії та енергетичних субстратах на фоні толерантності тканин до цих субстратів. Тому для збільшення ефективності реабілітації дуже важливо проводити оцінку харчового статусу та здійснювати нутрітивну підтримку хворого на всіх етапах лікування короновірусної хвороби. Нутрітивна підтримка хворого має обов’язково включати в себе корекцію наявних метаболічних порушень, забезпечення потреб організму в енергії, макронутрієнтах та мікронутрієнтах, підтримку активної білкової маси, підтримку роботи усіх органів та систем організму, особливо імунної системи. Харчовий статус хворого слід визначати за допомогою спеціальної шкали MUST, а у геріатричних пацієнтів із старечою астенією, саркопенією та порушенням харчування слід застосовувати шкалу MNA. Для кожного хворого на постковідний синдром слід індивідуально розраховувати потребу в енергії та основних нутрієнтах, зокрема в білку, з урахуванням статі, віку, антропометричних показників, рівня фізичної активності та етапу медичної реабілітації. У хворих на постковідний синдром досить часто діагностується дефіцит вітаміну Д. Для призначення терапевтично ефективної дози рекомендовано визначати рівень 25-ОН вітаміну Д і в залежності від отриманого результату індивідуально підбирати дозу, яка може бути збільшена від стандартної дози в 2000 МО до 5000-10000 МО. Хворим на постковідний синдром рекомендовано додаткове призначення вітамінів групи В, які відіграють важливу роль у енергетичному обміні, синтезі білків, утилізації глюкози, знижують рівень прозапальних цитокінів, підсилюють клітинний імунітет. До раціону слід обов’язково включати гречку, вівсянку, печінку, дріжджі, горіхи, бобові. Рекомендовано додаткове призначення дієтичних добавок, що містять тіамін, піридоксин, рибофлавін, фолієву кислоту, ціанокобаламін. Доп.точки доступа: Палладін, М. О. Экз-ры: |