Математичне прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр [] / Т. І. Лядова [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 220-224. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION Аннотация: Дослідження ролі Епштейна-Барр вірусної (ВЕБ) інфекції у виникненні різноманітних патологічних станів людини має величезне значення. Це обумовлено значною епідеміологічною і соціальною значимістю, оскільки при досягненні повноліття більше 90% людей є інфікованими ВЕБ. Неухильне зростання ВЕБасоційованих захворювань як серед дорослого так і серед дитячого населення, що пов’язане з специфічною тропністю вірусу до імунокомпетентних клітин, довічною персистенцією та латентним перебігом обумовлює необхідність всебічного вивчення і розробки ефективних методів лікування. Застосування математичних моделей у якості прогностичних критеріїв щодо тривалості перебігу та госпіталізації з необхідністю подальшого диспансерного спостереження є вельми простим і ефективним методом, що може бути використаний у хворих даної категорії. Статистичний аналіз даних є необхідним компонентом будь-якого медичного дослідження. Сучасні методи математичної статистики і пакети прикладних комп’ютерних програм надають широкі можливості щодо обробки статистичних даних. Однак, коли статистичний набір представлений серією даних, впорядкованих за часом, або коли структура і порядок даних є важливими компонентами дослідження, у нагоді стають спеціальні підходи до статистичного аналізуМета роботи: провести оцінку клініко-лабораторних параметрів з метою розробки математичної моделі щодо прогнозування тривалості госпіталізації хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр та оцінки ефективності терапії. Об’єкт і методи дослідження. Для виконання поставленої мети було обстежено 110 пацієнтів на інфекційний мононуклеоз серед них 58 жінок (52,7%), чоловіків – 52 (47,3%). Середній вік пацієнтів складав 23,3±4,2 роки. Матеріалом для дослідження була сироватка хворих отримана в динаміці захворювання. До комплексу обстеження хворих на ІМ входили клініко-біохімічні методи, імуноферментний аналіз, метод полімеразної ланцюгової реакції, імунограма. Результати досліджень опрацьовано методом варіаційної та кореляційної статистики з використанням програми «Statistica 10.0 for Windows». Висновки. На підставі оцінки клініко-лабораторних параметрів хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр розроблено математичну модель для прогнозування тривалості госпіталізації та оцінки ефективності проведеної терапії. Доп.точки доступа: Лядова, Т. І.; Павлікова, К. В.; Нартов, П. В.; Мартиненко, О. В.; Дорош, Д. М.; Маланчук, С. Г. Экз-ры: