Кишкан, П. Я.     3D моделювання експериментального ранового каналу, спричиненого колюче-ріжучим засобом з однобічною заточкою леза [] / П. Я. Кишкан // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ФОТОГРАММЕТРИЯ -- PHOTOGRAMMETRY (использование) РАНЫ КОЛОТЫЕ -- WOUNDS, STAB Аннотация: Мета роботи – з використанням методу фотограмметрії провести 3D моделювання ранового каналу, утвореного колюче-ріжучим засобом з однобічною заточкою леза для подальшого дослідження його морфологічних особливостей та отримання лінійних розмірів із високою точністю у просторі графічного редактора «3ds Max». Матеріали та методи. Відтворено п’ятнадцять експериментальних ранових каналів за допомогою альгінатної відбиткової маси з гумоподібним ефектом «Hydrogum 5» (фірма «Zhermack», Італія), яка швидко твердне, після полімеризації залишається еластичною, дає змогу отримувати відбитки з надзвичайно гладкою поверхнею і найбільш точно зберігає та відтворює властивості зануреного в неї клинка досліджуваного ножа. Для нанесення експериментального пошкодження використовували колюче-ріжучий засіб – ніж з однобічною заточкою леза, довжиною клинка 9,6 см, шириною в місці найбільшого потовщення клинка – 2,6 см, товщиною обушка – 0,24 см. Дані розміри колюче ріжучого знаряддя були отримані за допомогою штангенциркуля з похибкою ± 0,03-0,15 см. Утворений рановий канал ділили на фрагменти з кроком біля 3,5 см. Кожен фрагмент ранового каналу контрастували барвником (1% спиртовий розчин діамантового зеленого). Дані фрагменти ранового каналу відкривали паралельно його довжині й поміщали на обертальний столик, який знаходився у світловому кубі для забезпечення достатнього освітлення, і проводили фотозйомку. Для фотографування використовували цифрову камеру марки SONY RX 10 II. На об’єкт зйомки ставили порядковий номер і фрагмент масштабної лінійки довжиною 1,0 см для проведення подальшого калібрування масштабу та контролю розмірів досліджуваного об’єкта в комп’ютерних програмах. Отримані фотографії у форматі JPEG завантажували в комп’ютерну програму «Agisoft Photoscan», у якій створювали 3D текстуровані моделі фрагмента ранового каналу. Отриману модель і текстуру експортували у форматі «OBJ». Після цього здійснювали переміщення отриманих 3D моделей у графічний простір програми «3ds max» для калібрування масштабу моделі і в графічному редакторі проводили реконструкцію ранового каналу за допомогою 3D моделей його фрагментів. Результати. Вимірювання лінійних розмірів ушкоджень проводили спочатку класичним методом (за допомогою лінійки). При цьому отримали глибину ранового каналу, яка складається із трьох фрагментів, згідно з методикою вимірювання глибини ранового каналу у тілі трупа шляхом складання його окремих частин відповідно до занурення та проходження леза у тілі потерпілого (у шкірі, підшкірній клітковині з м’язами, стінці порожнини та в ній самій, внутрішньому органі й інших анатомічних утвореннях). У такий же спосіб на різних рівнях занурення були зафіксовані ширина ранового каналу та відстань між кутами з боку обушка, які ілюструють товщину клинка леза ножа та довжини окремих його фрагментів, що, у свою чергу, відтворюють параметри леза гострого травмуючого предмета. Наступний етап нашої роботи – дослідження та отримання лінійних розмірів ушкоджень 3D моделей за допомогою графічного редактора «3ds max». У цьому випадку вказана комп’ютерна програма дала можливість отримати описані нами розміри уже на порядок із вищою точністю (до 0,001 см). Результати, отримані нами в експерименті, дають змогу стверджувати про високу точність вимірювань, проведених за допомогою комп’ютерної програми для 3D моделювання «3ds Max». При поєднанні отриманих лінійних розмірів ушкодження з підвищеною точністю і можливістю проведення ретроспективної діагностики найбільш специфічної частини ранового каналу, утвореної черевцем клинка, рівень точності та візуалізації проведеної судово-медичної експертизи значно підвищується. Висновки. Результати, отримані за допомогою фотограмметрії та 3D моделювання ранового каналу, дають можливість стверджувати про підвищену точність досліджень окремих морфологічних характеристик ушкоджень і забезпечують проведення ретроспективної ідентифікації фрагментів ранового каналу зі знаряддям травми. При цьому судово-медичні експерти отримують сучасний об’єктивний інструмент відбору та ідентифікації використаного колюче-ріжучого знаряддя з-поміж наданих на експертизу судово-слідчими органами. Впровадження в судово-медичну та медико-криміналістичну практику сучасних методів 3D моделювання дає змогу покращити точність та візуалізацію проведення експертиз і виводить їх на новий більш високий рівень. Экз-ры: