Сучасна модель формування постстресових розладів в учасників бойових дій [] / Г. М. Кожина [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2020. - N 1. - С. 39-45 MeSH-главная: ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология) СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, патофизиология, психология) СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (диагностика, патофизиология, психология) АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS Аннотация: Вивчено клінічну феноменологію постстресових розладів в учасників бойових дій. Із дотриманням принципів біоетики й деонтології на базі Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та Військово-медичного центру Північного регіону обстежено 150 військовослужбовців ЗСУ, які брали безпосередню участь у бойових діях у зоні АТО. Показано, що клінічна структура постстресових розладів в учасників бойових дій представлена посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), гострою реакцією на стрес та розладами адаптації. Клінічна структура ПТСР у комбатантів представлена тривожним (у 35,2 % чоловіків та 44,2 % жінок), дисфоричним (у 33,5 і 9,4 %), астенічним (у 25,4 і 32,6 %) та соматоформним (у 5,9 і 13,8 %) синдромокомплексами. Серед розладів адаптації мали місце пролонгована депресивна реакція (у 10,1 % чоловіків та 15,7 % жінок), змішана тривожно-депресивна реакція (у 16,5 і 10,2 %), розлади адаптації із переважанням порушення інших емоцій (у 9,8 і 7,4 %). Виділено основні чинники ризику розвитку стрес-асоційованих розладів у комбатантів: тривала участь у боях, необхідність бачити та торкатися тіл загиблих, загроза загибелі від вогню снайперів, загибель друзів на очах, вплив шкідливих бойових чинників, конфлікти в родині, несприятливі соціально-економічні обставини. Проведено кореляційний аналіз та встановлено, що тяжкість психопатологічної симптоматики визначається тяжкістю бойової психічної травми. Високі показники за Міссісіпською шкалою пов’язані із тривалою психічною травмою (гху=0,64), загрозою загибелі (гху=0,58), загибеллю товаришів (гху=0,54), участю у близькому бою (гху=0,50) і наступі (гху=0,41), необхідністю торкатися тіл загиблих (гху=0,46), убивством супротивників (гху=0,45). Установлено сильний кореляційний зв’язок бойової психічної травми з інтенсивністю тривоги (гху=0,78), страхом (гху=0,71), відчуттям внутрішнього напруження (гху=0,70), порушенням циклу сон-неспання (гху=0,70), нестриманістю афекту (гху=0,69) та депресією (гху=0,66). Доп.точки доступа: Кожина, Г. М.; Друзь, О. В.; Зеленська, К. О.; Черненко, І. О. Экз-ры: