Орлова, Ю. А.     Порівняльна характеристика (випадок–контроль) жінок з та без ендометріоїдної хвороби [] / Ю. А. Орлова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 93-99 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE Аннотация: Ендометріоїдна хвороба сьогодні продовжує займати одну з ведучих позицій в структурі гінекологічної захворюваності. Поширеність цієї хвороби сягає 10% серед жіночого населення та 70% жінок репродуктивного віку. Остаточна невизначеність етіологічних, патогенетичних моментів та предикторів хвороби є проблемою, що обмежує діагностичні та лікувальні можливості даної хвороби. Метою нашого дослідження було провести порівняльний аналіз симптоматичних та анамнестичних даних жінок з ендометріоїдною хворобою та при її відсутності. Виявити та проаналізувати предиктори та наслідки ендометріоїдної хвороби. Нами обстежено 80 жінок репродуктивного віку. До основної групи увійшли 50 жінок з ендометріоїдною хворобою. До групи контролю віднесені 30 жінок без ознак ендометріоїдної хвороби. Проведена співбесіда, порівняльна оцінка клінічної картини, сімейного анамнезу, менструальної функції, гінекологічного, репродуктивного, інфекційного (інфекційні хвороби перенесені в дитинстві), соматичного анамнезів, оцінена інформація стосовно наявності психологічного та фізичного перенавантаження жінок обох груп (суб’єктивно зі слів жінок). До сприятливого фону або предикторів у розвитку та прогресуванні ендометріоїдної хвороби можливо віднести: у працюючих жінок з ендометріоїдною хворобою підвищену кількість професійних шкідливостей (22,6% проти 0% відповідно, р=0,03); наявність превалюючого психологічного перенавантаження, що може виникати в тому числі через саму ендометріоїдну хворобу та в подальшому підтримувати її, як патологічний процес (70% проти 43,3%; р=0,03); наявність першої групи крові (40% проти 16,7%; р=0,029), наявність хронічного запалення додатків матки у минулому (60% проти 36,6%; р=0,04), перенесений та/або наявний вірус папіломи людини(14% проти 0%; р=0,04). Як наслідок ендометріоїдної хвороби, слід зазначити превалюючу в 1,3 рази соматичну патологію (особливу увагу привертає середня кількість патології органів травлення на одну жінку в основній та контрольній групах:1,34±1,3 та 0,77±1,1 відповідно; р=0,04, а також патології органів сечової системи – 0,66±0,68 проти 0,33±0,54 відповідно; р=0,04), характерні ознаки порушення менструального циклу (надмірні менструації, темно–коричневі виділення перед менструацією, больовий синдром під час менструації), а також великий відсоток непліддя при ендометріоїдній хворобі (60% проти 33,3% відповідно; р=0,02), знижений репродуктивний потенціал в цілому (середня кіль-кість вагітностей на одну жінку в групі контролю більше в 1,9 разів). Слід зазначити, що у 14(28%) жінок основної групи ендометріоїдна хвороба дала рецидив у вигляді повторних кіст після проведеного консервативного та/або оперативного лікування. Таким чином вперше виявлена ендометріоїдна хвороба була у 36(72%) жінок основної групи. Таким чином надана інформація є доцільною для лікарів практичної охорони здоров’я тому як поглиблює знання щодо можливих факторів–предикторів, преморбідного фону та наслідків ендометріоїдної хвороби, та допоможе у індивідуалізації менеджменту таких пацієнтів, розширенню діагностичних та лікувальних таргетних можливостей. Экз-ры: