Орлова, Ю. А.     Динамічне визначення макрофагального колонієстимулюючого фактору (CSF–1) при ендометріоїдній хворобі у менструальній крові на дооперативному етапі та після послідуючого консервативного лікування [] / Ю. А. Орлова, А. М. Громова, О. А. Шликова // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 4. - С. 155-158. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS МЕНАРХЕ -- MENARCHE (кровь) ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES Аннотация: Ендометріоїдна хвороба (ЕХ) займає лідируючі позиції в структурі звернення пацієнтів до гінекологічних відділень, а поширеність даної хвороби становить 10% серед жіночого прошарку населення. Сьогодні немає єдиної точки зору стосовно етіологічних та патогенетичних ланок ЕХ, що призводить до обмеження як в діагностиці, так і в лікуванні цієї патології. Мета дослідження. Визначити рівень макрофагального колонієстимулюючого фактору (CSF–1) у менструальній крові в динаміці до оперативного лікування ЕХ та після оперативного лікування з послідуючою консервативною терапією. Оцінити ефективність консервативного лікування ЕХ. Основну групу (ОГ) представляли 50 жінок з ЕХ. В контрольну групу (КГ) увійшли 30 жінок без ознак ЕХ. Усі представлені жінки були прооперовані з приводу доброякісної гінекологічної патології. Менструальна кров жінок досліджуваних груп збиралась у менструальні чаші на 2-3 день менструальної кровотечі до оперативного лікування (в ОГ n=43 та КГ n=19), у жінок з ОГ після лише оперативного лікування – підгрупа Б (n=8) та після оперативного з послідуючим консервативним лікуванням – підгрупа А (n=11). Консервативне лікування включало загальноприйняті протокольні схеми. Визначення концентрації CSF–1 у менструальній крові проводилось імуноферментним аналізом. Результати та їх обговорення. Середні значення CSF–1 становили 9431,6±2866,22 пг/мл в ОГ та 6637,12±954,05 пг/мл в КГ. Дані показники достовірно статистично відрізнялись, а саме у 1,4 рази більше (р=0,00004) при наявності ЕХ. Середній показник рівня CSF–1 у жінок підгрупи Б, становив 12290,85±2294,35 пг/мл, а у жінок підгрупи А – 8761,02± 2816,4 пг/мл. Виявлено, що рівень CSF–1 у жінок підгрупи Б був у 1,4 рази більше (р=0,02). Встановлено, що жінки підгрупи Б мали рівень CSF–1 у 1,3 рази більше, ніж жінки ОГ до оперативного лікування. Між рівнем CSF–1 у жінок ОГ до оперативного лікування та жінок підгрупи А достовірної різниці не виявлено (9431,6±2866,22 пг/мл проти 8761,02± 2816,4 пг/мл відповідно; р=0,54), однак є тенденція до зменшення концентрації CSF–1 у жінок підгрупи А. Висновки. CSF–1 в 1,4 рази вищий у менструальній крові жінок з ЕХ. Використання комплексного лікування ЕХ має включати не тільки оперативну,а й консервативну підтримуючу терапію. Гормональна терапія не виліковує ЕХ, однак призводить до її стабілізації. Пріоритет у виборі препаратів гормональної терапії слід віддавати препаратам з вмістом дієногесту. Визначення CSF–1 у менструальній крові можливо використовувати у якості неінвазивної методики контролю за перебігом ЕХ. Доп.точки доступа: Громова, А. М.; Шликова, О. А. Экз-ры: