Kozlova, Yu. V.     The impact of blast-indused traumatic brain injury on passive avoidance response [Text] / Yu. V. Kozlova, K. S. Kozlova // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - P15-19. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика) Аннотация: Серед військовослужбовців, що беруть участь у збройних конфліктах по усьому світі, частою є вибухо-індукована травма головного мозку. Для легкої вибухо-індукованої травми головного мозку характерними є клінічні ознаки у вигляді порушення когнітивних функцій, зокрема пам’яті. Тому метою стало дослідження особливостей впливу вибухо-індукованої травми головного мозку на умовно-рефлекторну діяльність в експерименті. Дослідження проведені на 18 білих щурах-самцях лінії Wistar віком 5-7 місяців, масою 180,0-220,0 г, що утримувались у стандартних умовах віварію Дніпровського державного медичного університету. Відібрані щури були розподілені на три групи: І група – експериментальна (n=6), тварин якої наркотизували галотаном (Halothan Hoechst AG, Germany), фіксували та моделювали вибухо-індуковану травму головного мозку шляхом генерації бароакустичної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа на власноруч виготовленому пристрої. ІІ група – контрольна (n=6), тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та ІІІ група – інтактна (n=6). Умовну реакцію пасивного уникнення відтворювали за стандартною методикою у світло-темній камері з електрифікованою підлогою у темній камері. Визначали латентний період заходу у темну камеру у щурів, що пройшли попереднє навчання. В результаті проведеного аналізу отриманих у ході експерименту даних установлено, що легка вибухо-індукована травма головного мозку призводить до порушення пасивної умовно-рефлекторної діяльності на 3 добу після травми (подовження латентного часу на 28-31%, p?0,05), яке прогресувало у 21 (100-79%, p?0,05) та 28 (100-96%, p0,05) доби посттравматичного періоду. Враховуючи попередні дослідження, отримані зміни свідчать про значне вторинне ушкодження біологічно-активними речовинами, що призводить до запуску нейродегенеративних процесів і, як результат, погіршення пам’яті. Доп.точки доступа: Kozlova, K. S. Экз-ры: