Дельва, М. Ю.     Частота та клінічні характеристики невропатичного болю у пацієнтів з розсіяним склерозом [] / М. Ю. Дельва, К. С. Скорик // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 1, № 2. - С. 151-157 MeSH-главная: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS НЕВРАЛГИЯ -- NEURALGIA БОЛИ -- PAIN КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) Аннотация: Нейропатичний біль (НБ) при розсіяному склерозі (РС) є поширеним явищем, що обмежує соціальну активність пацієнтів, істотно впливає на рівень їх інвалідизації та якість життя. Мета дослідження – визначити розповсюдженість та клінічні характеристики НБ у пацієнтів з РС. Об’єкт і методи дослідження. Протягом 2-х років в дослідження залучений 321 пацієнт з РС – 110 чоловіків (34,3 %) та 211 жінок (65,7 %), віком від 21 до 55 років. У 247 випадках (76,9 %) спостерігався рецидивноремітучий, у 2 (0,6 %) – первинно прогресуючий та у 72 (22,5 %) – вторинно прогресуючий тип перебігу. В якості контролю залучено 83 практично здорових осіб (ПЗО) – 39 чоловіків (47 %) та 44 жінок (53 %) віком від 19 до 58 років. Обстеження пацієнтів проводили за структурованою схемою: з’ясовували, чи відмічали пацієнти будь-які болі протягом останнього місяця, а при наявності больових відчуттів деталізували їх характер. В аналіз не включали болі, як прояв вісцеральної патології. НБ визначали при одночасній наявності наступних показників шкал болю: шкала DN 4 більше/дорівнює 4 бали, шкала LANSS більше12 балів, шкала PainDETECT більше18 балів. В усіх інших випадках біль розглядався як ноцицептивний або змішаний. При заповненні шкали PainDETECT визначалася інтенсивність болю протягом останніх 4-х тижнів, локалізація болю та тип перебігу больового синдрому. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани (Me) та інтерквартильного розмаху (Q1-Q3) (25 %-75 %). Достовірність відмінностей між кількісними ознаками проводили за допомогою парного U-критерію Манна-Уітні. Якісні показники представлені у вигляді відсотків з вказанням 95 % довірчого інтервалу. Порівняння частот в окремих групах пацієнтів проводили за допомогою точного двобічного критерію Фішера. Кількісний аналіз частоти розвитку певної події в окремих групах проводили за допомогою показника «відношення шансів» з довірчим інтервалом 95 %. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при рменше0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Протягом останнього місяця, серед пацієнтів з РС у 75,7 % (70,7 %-80,1 %) спостерігалися больові відчуття, що є достовірно більшим показником, ніж в групі ПЗО – 42,2 % (32,1 %-51,9 %). У пацієнтів з РС, порівняно з ПЗО, ймовірність виявлення больових відчуттів протягом останнього місяця виявилася збільшеною в 4,27 разів (2,58–7,08; pменше0,0001), НБ загалом – в 4,43 разів (1,73–11,36; р=0,002), дизестезій – в 3,30 разів (1,28–8,52; р=0,01), не НБ загалом – в 3,81 разів (2,08–6,95; рменше0,001). У пацієнтів з РС центральний НБ представлений дизестезіями – у 11,8 % (8,8 %-15,8 %), феноменом Лермітта – у 4,1 % (2,4 %-6,8 %) та тригемінальною невралгією – у 0,6 % (0,2 %-2,2 %) пацієнтів. У пацієнтів з центральними дизестезіями виявлено наступні паттерни болю: «постійний біль однакової інтенсивності» – 18,4 % (9,2 %-33,4 %), «постійний біль з періодами посиленої інтенсивності» – 42,1 % (27,9 %-57,8 %), «періодичний біль з безбольовими періодами» – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). За якісними порівняннями пацієнти описували центральні дизестезії як печіння – 81,6 % (66,6 %-90,8 %), морозіння – 76,3 % (60,1 %-87,0 %), поколювання – 68,4 % (52,5 %-80,9 %), болюче затерпання – 65,8 % (49,9 %-78,8 %), стягування – 60,5 % (44,7 %-74,4 %), стискання – 47,4 % (32,5 %-62,7 %), простріли – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). Центральні дизестезії у вигляді тільки одного відчуття були у 7,9 % (2,7 %-20,8 %), у вигляді 2-х відчуттів – у 26,3 % (15,0 %-42,0 %), у вигляді 3-х відчуттів – у 42,1 % (27,9 %-57,8 %), у вигляді 4-х відчуттів – у 18,4 % (9,2 %-33,4 %), у вигляді 5-ти відчуттів – у 5,3 % (1,5 %-17,3 %) пацієнтів. При феномені Лермітта достовірно частіше біль локалізувався в шиї та в спині, а при дизестезіях – в нижніх кінцівках. При аналізі топічних характеристик виявлено, що 23,7 % (13,0 %-39,2 %) пацієнтів мали центральні дизестезії в 1-й ділянці, 31,6 % (19,1 %-47,5 %) – в 2-х ділянках, 26,3 % (15,0 %-42,0 %) – в 3-х ділянках, 13,2 % (5,8 %-27,3 %) – в 4-х ділянках, 5,2 % (1,5 %-17,3 %) – в 5-ти ділянках тіла; при феномені Лермітта 7,7 % (1,4 %-33,3 %) пацієнтів відмічали болі в одній ділянці тіла, 46,2 % (23,2 %-70,9 %) – одночасно в 2-х ділянках, 30,8 % (12,7 %-57,6 %) – в 3-х ділянках та 15,3 % (4,3 %-42,2 %) – в 5-ти ділянках тіла. Інтенсивність дизестезій становила 6,0 (5,0–7,0) балів за візуальною аналоговою шкалою та достовірно не відрізнялася від інтенсивності болю при феномені Лермітта – 6,0 (6,0–7,0) балів.60,5 % (44,7 %-74,4 %) пацієнтів з центральними дизестезіями отримували протибольову терапію: нестероїдні протибольові препарати – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), габапентиноїди – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), трициклічні антидепресанти – 5,3 % (1,5 %-17,3 %), селективні інгібітори зворотнmого захоплення серотоніну – 7,9 % (2,7 %-20,8 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 21,1 % (11,1 %-36,3 %). При феномені Лермітта 84,6 % (57,8 %-95,7 %) пацієнтів отримували протибольову терапію, серед них: габапентиноїди – 38,5 % (17,7 %-64,5 %), трициклічні антидепресанти – 15,4 % (4,3 %-42,2 %), нестероїдні протибольові препарати – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), карбамазепін – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 15,4 % (4,3 %-42,2 %). Висновки. 1. Пацієнти з РС є групою підвищеного ризику виникнення як НБ, так і інших типів болю (ноцицептивного та змішаного). 2. У пацієнтів з РС центральний НБ представлений центральними дизестезіями, феноменом Лермітта та тригемінальною невралгією. 3. Центральний НБ у пацієнтів з РС в більшості випадків розповсюджується на декілька ділянок тіла з найчастішою локалізацією при феномені Лермітта – в шиї та спині, при центральних дизестезіях – в нижніх кінцівках. Доп.точки доступа: Скорик, К. С. Экз-ры: