Experience of performing bidirectional cavapulmonary anastomosis in the surgical treatment of a single ventricle of the heart: tactics and optimal execution time [] / I. V. Dziuryi [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 4. - С. 138-143 MeSH-главная: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (хирургия) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES ЦИАНОЗ -- CYANOSIS КРОВООБРАЩЕНИЕ -- BLOOD CIRCULATION СЕРДЦА ШУНТИРОВАНИЕ ПРАВОСТОРОННЕЕ -- HEART BYPASS, RIGHT (использование) Аннотация: Середня частота народження пацієнтів з ВВС коливається від 7 до 9 випадків на 1000 народжених живими. Майже у 8% пацієнтів з ВВС діагностується анатомічні варіанти, що призводить до функціональної фізіології ЄШ. У 1984 році Anderson et. al. ввів термін одношлуночкове атріовенрикулярне з’єднання для опису сердець, у яких обидва вхідні отвори (відкриті чи ні) спрямовані переважно до одного домінантного шлуночка. Мета роботи – оцінити періопераційні характеристики пацієнтів з єдиним шлуночком серця, безпосередні та віддалені результати після двонаправленого кавапульмонального анастомозу. Об’єкт і методи дослідження. За період з 1996 р. по 2022р. в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» проведено проміжний етап гемодинамічної корекції у 104-х пацієнтів з єдиним шлуночком серця. Пацієнтів чоловічої статі було 62 (60%), жіночої – 42 (40%). Медіана віку пацієнтів на момент операції склала 36 міс. [3; 420]. Всіх пацієнтів поділили на три вікові групи: І-група до 2,5 років 44 пацієнта (42%), ІІ – група від 2,5 до 5-ти років 30 пацієнтів (29%), ІІІ – група старше 5-ти років 30 пацієнтів (29%). Результати. Госпітальна летальність серед усіх прооперованих пацієнтів склала 1,9%. У ранньому післяопераційному періоді відмічався 1 (2,3%) летальний випадок серед пацієнтів І групи, та 1 (3,3%) летальний випадок серед пацієнтів ІІІ групи. Серед пацієнтів ІІ групи летальних випадків не спостерігали. У пацієнтів ІІ групи відмічали найменшу середню тривалість операції з медіаною 230 хв [120; 300], тривалість штучного кровообігу 68 хв [28; 120], та час перетискання аорти 5 хв [2; 45]. Звертає на себе увагу значно нижча, статистично достовірна тривалість ШВЛ 3 год. [1; 42], перебування у ВРІТ 76 год. [42; 192], перебування в стаціонарі 19 діб [10; 99], середня доза симпатоміметичної підтримки 5 мкг/кг/годину [1,5; 15] та її тривалість 48 [5; 120], загальна тривалість ексудації 48 год. [4; 144] у пацієнтів ІІ вікової групи по відношенню до інших груп. Неускладнений перебіг раннього післяопераційного періоду спостерігали у 76 (73%) пацієнтів. Інші 28 (27%) пацієнти всіх груп: І рупа 11 (10%) пацієнтів – 15 ускладнень, ІІ група 5 (5%) пацієнтів – 7 ускладнень, ІІІ група 12 (11%) пацієнтів – 14 ускладнень відповідно по групах. Значно нижчий середній показник системної сатурації при виписці у пацінтів ІІІ групи 82% [74; 92] по відношенню до дітей І групи 84% [75; 97] та ІІ – групи 86% [70; 94] чітко показує зниження внеску потоку ВПВ в системний кровоплин в залежності від віку пацієнта. В середній період спостереження 42 міс. [5; 180], було обстежено та виконано заключний етап гемодинамічної корекції у 85 (82%) пацієнтів. Летальних випадків після заключного етапу гемодинамічної корекції не відмічалось. Висновки. Внесок потоку верхньої порожнистої вени в системний кровоплин напряму залежить від віку пацієнта, тому клінічний ефект виконання ДКПА є значно кращий при виконанні операції в період раннього та першого дитинства, а комплексний лікувальний підхід у пацієнтів з єдиним шлуночком серця дає хороші безпосередні та віддалені результати на всіх етапах лікування. Доп.точки доступа: Dziuryi, I. V.; Truba, Ia. P.; Imanov, E.; Plyska, O. I.; Lazoryshynets, V. V. Экз-ры: