Чому ми старіємо? Основні ознаки старіння [] / У. Клетниекс [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2024. - Том 17, N 1. - С. 88-98 MeSH-главная: КЛЕТКИ СТАРЕНИЕ -- CELL AGING (физиология) ЖИЗНИ ОЖИДАЕМАЯ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LIFE EXPECTANCY СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (вредные воздействия, метаболизм) ТЕЛОМЕР -- TELOMERE (физиология) Аннотация: Старіння – поступовий і незворотний патофізіологічний процес, що виявляється зниженням функцій тканин і клітин, значною різноманітністю патологій, пов’язаних зі старінням, включаючи нейродегенеративні й серцево-судинні захворювання, метаболічні розлади, підвищений ризик захворювань скелета та імунної системи. Хоча сучасні медичні досягнення зробили певний внесок у здоров’я людини і дали змогу значно подовжити тривалість життя, однак вони ще не в змозі запобігти різним хронічним захворюванням, що виникають разом зі старінням суспільства та є поширеними причинами інвалідності, смерті людей похилого віку. Мета робoти – аналіз сучасних поглядів щодо причин і маніфестації процесів старіння; узагальнення цих даних сприятиме розробленню стратегії з уповільнення перебігу процесу старіння. Тривалість життя людини тісно пов’язана зі зниженням можливостей репарації та регенерації тканин і органів. У відповідь на стрес на молекулярному, клітинному та системному рівнях генетичні, епігенетичні та регуляторні чинники зумовлюють зниження фізіологічних можливостей організму. При цьому задіяні складні молекулярні механізми (як-от вкорочення теломерів, накопичення пошкоджень ДНК, метаболічні зміни та надмірне утворення вільних радикалів), які в сукупності впливають на швидкість старіння. Зокрема, вони пригнічують проліферацію клітин, змінюють метаболізм і експресію генів, а також індукують високі рівні вільних радикалів, підтримуючи фенотип клітини, що старіє. Хоча кількість ранніх клітин, які старіють, невисока, вони можуть обмежувати регенераційну здатність стовбурових клітин тканин і призводити до накопичення клітинних пошкоджень, спричиняючи в такий спосіб вікові захворювання. Висновки. Сучасні досягнення у високопродуктивній геноміці, транскриптоміці, протеоміці й метаболоміці дають змогу охарактеризувати, кількісно визначити тисячі епігенетичних маркерів, транскриптів, білків, метаболітів і можуть виявити загальні зміни, що відбуваються з віком, у складних організмах на молекулярному рівні. Інтеграція цих молекулярних маркерів і пов’язаних молекулярних механізмів у комплексне оцінювання біологічного віку для запобігання асоційованому з віком функціональному зниженню та захворюваності стає надзвичайно актуальною в медичній науці, тому має бути реалізована на практиці якомога швидше. Доп.точки доступа: Клетниекс, Угіс; Буткявичус, Аудрюс; Гладишев, В. В.; Соколовський, С. C. Экз-ры: