Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Страшко Є. Ю., Іваницький І. В., Іваницька Т. А. Заглавие : Ефективність схеми реабілітації з використанням теорії м’язових спіралей у пацієнтів із плечолопатковим больовим синдромом за даними зсувнохвильової еластометрії Место публикации : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2019. - Т. 19, № 2. - С. 68-73 (Шифр АУ20/2019/19/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN АРТРАЛГИЯ -- ARTHRALGIA Аннотация: Плечолопатковий больовий синдром об’єднує різні патологічні стани, які характеризуються болем та обмеженням об’єму рухів у плечовому суглобі, що значно знижує працездатність людини, та погіршує якість життя. Найбільш розповсюдженими етіологічними факторамиє: навантаження на м’язи плечового поясу, травматичні пошкодження плечового суглобу в анамнезі та перерозтягнення та часткові надриви зв’язок плечового суглобу, вертеброгенна радикулопатія з розвитком рефлекторно-дистрофічних порушень у відповідних м’язах, звязках та капсулі суглоба. Метою нашої роботи стало порівняння ефективності використання схем реабілітації, основаних на стандартних підходах та схем реабілітації, заснованих на теорії м’язових спіралей у пацієнтів із важким перебігом больового синдрому на фоні плечолопаткового періартриту. Матеріали і методи. Нами було досліджено 98 пацієнтів із плечолопатковим періартритом. На першому етапі лікування всім пацієнтам, була проведена лікувальна блокада у місця вираженого запалення параартикулярних структур. Після цього пацієнти були розділені на 2 групи. Пацієнти І групи отримували стандартне лікування згідно рекомендованих схем з використанням фізіотерапевтичних процедур та лікувальної фізкультури. Пацієнтам ІІ групи проводилась реабілітація згідно індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи. Інтенсивність болю оцінювали за візуальною аналоговою шкалою та шкалою DASH, жорсткість м’язів оцінювали методом зсувнохвильової та компресійної еластометрії. Результати та висновки. За динамікою зменшення больового синдрому у пацієнтів ІІ групи відзначалася достовірно нижча інтенсивність болю, та швидше відновлення функцій суглобу. При проведенні зсувнохвильової еластометрії показника жорсткості м’язів плечового поясу показники в ІІ групі після курсу реабілітації не відрізнялися від показників здорових м’язів. Таким чином, використання індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи дає можливість досягти більш вираженого ефекту у порівнянні із стандартними схемами реабілітації. Доп.точки доступа: Іваницький, І. В.; Іваницька, Т. А.