Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Delva I. I. Заглавие : Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events Место публикации : Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2019. - Т. 23, № 1/2. - С. 8-12 (Шифр ПУ16/2019/23/1/2) MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN АСПИРИН -- ASPIRIN Аннотация: Постінсультна втома (ПІВ) – поширений і часто виснажливий наслідок інсультів, який спостерігається більше, ніж у третини хворих на інсульт. Недавні дослідження виявили етіологічну та патогенетичну гетерогенність ПІВ залежно від часу виникнення після гострої цереброваскулярної патології (ГЦП). ПІВ, яка виникає під час гострого інсульту, пов'язана переважно з біологічними факторами, включаючи інсульт-індуковані імунні та запальні реакції. Зокрема, нами виявлені значні зв'язки між клінічними ознаками ПІВ та певними закономірностями рівнів C-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну (IЛ) -1? у сироватці крові протягом перших 3 місяців після появи ГЦП (робота у друку). Враховуючи те, що для ПІВ не існує чітко визначеної етіології, не існує раціонально обґрунтованих втручань. Якщо ж дисрегуляція імунної відповіді є важливим фактором, що сприяє ПІВ, втручання, які зменшують запалення, є відповідними стратегіями лікування. Було б доцільно розглянути АСК, хоча і з більш високою дозою, ніж це зазвичай використовується для профілактики вторинного інсульту, як лікування ПІВ. Таким чином, доцільно вивчати вплив АСК у протизапальній дозі (300 мг на добу) на маркери системного запалення і на клінічний перебіг ПІВ протягом перших 3 місяців після появи ГЦП. Метою дослідження стало вивчення впливу ацетил-саліцилової кислоти (АСК)в протизапальній дозі (300 мг на добу) на клінічний перебіг ПІВ та маркери системного запалення протягом перших 3 місяців після появи гострої цереброваскулярної продії (ГЦП). Матеріал і методи. У дослідження включено 39 хворих на ішемічні інсульти та транзиторні ішемічні атаки (ТІА), які потребували прийому АСК. У всіх пацієнтів діагностували ПІВ протягом перших 3 днів після появи ГЦП. ПІВ діагностували за допомогою анкети – шкали оцінки втоми (FAS). Ми сформували дві групи пацієнтів. Першу (контрольну групу ПІВ) складали 24 пацієнти, як і використовували АСК відповідно до «Єдиногоклінічного протоколу медичної допомоги. Ішемічний інсульт (невідкладна, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)». Їм після виключення геморагічного інсульту нейровізуалізацією було розпочато прийом АСК в дозах 150-300 мг на день під час перебування в стаціонарі з наступним прийомом 150 мг на добу (профілактична доза) безперервно після виписки з лікарні. Друга група (група ПІВ AСК) складалася з 15 пацієнтів, які почали використовувати АСК, тільки після виключення геморагічного інсульту, в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців, з подальшим зменшенням дози до 75-150 мг на добу (профілактична доза). Діагностика присутності / відсутності ПІВ, вимірювання вираженості ПІВ та одночасного визначення системних маркерів запалення в сироватці крові проводилися в певні моменти часу після початку ГЦП: у перші 3 дні, через 1 місяць і через 3 місяці. Концентрації СРБ, ІЛ-1? та IЛ-6 у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Висновки. 1. Застосування АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців у пацієнтів, яким протягом перших днів після виникнення ГЦП діагностували ПІВ, пов'язане зі значним зниженням інтенсивності ПІВ згідно FAS,порівняно з використанням профілактичної дози АСК. 2. Використання АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців після появи ГЦП пов'язане зі значною модифікацією запальної реакції після інсульту у вигляді змін рівня СРП та ІЛ-1?.