Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Deinichenko O. V., Krut Yu. Ya. Заглавие : Factors of angiogenesis and placental hormones in pregnant women with arterial hypertension Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - N 3. - С. 368-372 (Шифр ПУ40/2019/3) MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES Аннотация: Зміни факторів ангіогенезу та гормонів вагітності у жінок із гіпертензією (АГ) I та II ступенів вивчені недостатньо, а їхня взаємодія в таких пацієнток достеменно не встановлена. Мета роботи – визначити особливості факторів ангіогенезу та плацентарних гормонів у вагітних жінок з АГ І та ІІ ступенів порівняно з результатами здорових вагітних. Матеріали та методи. Виконали одномоментне дослідження вагітних у термінах вагітності 12–13 тижнів у всіх групах. Обстежили 88 вагітних: у 1 основну групу ввійшли 28 вагітних з АГ I ступеня; 2 група включала 33 вагітних із АГ II ступеня; у групу порівняння ввійшли 27 вагітних жінок без АГ. Досліджували сироватку крові, визначали гормони: хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), прогестерон (ПГ), естрадіол (Е). Серед показників ангіогенезу досліджували плацентарний фактор росту (PGF) як про-ангіогенний фактор, а також плацентарну розчинну тирозинкіназу (sFlt-1) як анти-ангіогенний фактор; обчислювали sFlt-1/PGF співвідношення. Статистичний аналіз виконали за допомогою програми Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Вагітні 1 групи були наймолодшими – їхній середній вік становив 26,4 ± 0,8 року проти 33,8 ± 0,6 року в жінок 2 групи та 32,0 ± 1,0 року у вагітних контрольної групи, p ? 0,001. Рівні PGF були зниженими в 1 (17,5 ± 3,4 пг/мл) і 2 (13,5 ± 2,5 пг/мл) групах порівняно з показниками 3 (46,1 ± 7,0 пг/мл) групи, p ? 0,001. Не встановили статистичну різницю між показниками жінок із АГ I та II ступенів, p ? 0,05. На відміну від цих даних, рівні Flt-1 були підвищеними в 1 і 2 групах, p ? 0,05: 1703,1 ± 99,2 пг/мл у 1 групі та 1673,7 ± 93,5 пг/мл у 2 групі проти 1384,4 ± 77,1 пг/мл у контрольній групі, але вони не відрізнялися в пацієнток основних груп, p ? 0,05. Як результат, співвідношення sFlt-1/PGF було підвищеним в 1 (273,3 ± 54,6 одиниці) і 2 (415,8 ± 79,0 одиниці) групах порівняно з контролем (46,6 ± 9,4 одиниці), p ? 0,001. Не виявили статистично значущу різницю між групами вагітних за рівнями плацентарних гормонів. Рівні PGF були пов’язані з рівнями Е (r = -0,54, p ? 0,01) та ХГЛ (r = -0,42, p ? 0,05) у вагітних з АГ I ступеня. Рівень PGF також був пов’язаний із рівнем ХГЛ у контрольній групі, але ця кореляція була іншого напряму – r = +0,63, p ? 0,001. Висновки. У вагітних з АГ у І триместрі визначили порушення балансу між про-ангіогенними та анти-ангіогенними факторами з переважанням sFlt-1 і зниженням PGF у сироватці крові. У зв’язку з таким дисбалансом у вагітних із АГ I ступеня змінюється на протилежну кореляція між факторами ангіогенезу та гормонами. Доп.точки доступа: Krut, Yu. Ya.