Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Руденко К. М., Коссе В. А., Трушенко О., Люлько І. В., Топка Е. Г., Філіппов Ю. О., Алексєєнко З. К. Заглавие : Вплив кадмію та купруму на показники смертності в ембріогенезі щурів при внутрішньошлунковому введенні Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 3. - С. 101-105: діаграма (Шифр ВУ12/2021/3) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КАДМИЙ -- CADMIUM МЕДЬ -- COPPER ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY Аннотация: У сучасному світі на організм мешканців урбанізованих територій одночасно впливають безліч шкідливих хімічних сполук, які знаходяться в повітрі, ґрунті, воді, в продуктах харчування і є тератогенними, тобто ушкоджувальними для плода людини та тварин. Тератогенні чинники діють упродовж певних критичних періодів онтогенезу, особливо під час ембріогенезу. Кадмійвмісні речовини ?? одні з найбільш токсичних сполук важких металів, що забруднюють навколишнє середовище, корми та продукти харчування та зустрічаються у небезпечних концентраціях в атмосфері, літосфері та гідросфері у зв’язку з техногенним тиском на середовище. За умов постійної дії різноманітних екзогенних факторів, зокрема важких металів, на організм виникає необхідність пошуку ефективних протекторних засобів. Отже, актуальним завданням сучасних морфологічних і медичних досліджень є визначення впливу сполук важких металів на системи органів і хід ембріогенезу і пошук можливих антагоністів їх дії. Метою роботи є визначення впливу низьких доз кадмію (2,0 мг/кг) та купруму (0,1 мг/кг) при комбінованому введенні впродовж всього періоду вагітності у щурів. Для проведення досліджень отримували самиць з датованим терміном вагітності, для цього досліджували естральний цикл самиць методом піхвових мазків. Розчини вводили через зонд, внутрішньошлунково, щоденно (раз на добу) з першого дня вагітності: перша група – контроль, друга група – введення розчину кадмій хлориду в дозі 2,0 мг/кг – група ізольованого введення кадмію, та третя – група комбінованого введення хлориду кадмію, у дозі 2,0 мг/кг, разом з сукцинатом міді у дозі 0,1 мг/кг. Розчин сукцинату міді був наноаквахелатної форми, а розчин хлориду кадмію – іонної. Показник внурішньоутробної виживаємості найвищим був у групі контролю на 19-ту добу ембріогенезу (95,29%), а найнижчим у групі впливу кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг на 19-й добі (75,07%). Аналіз отриманих даних свідчить про виражений ембріотоксичний вплив хлориду кадмію на процеси ембріогенезу, що виявляється достовірним підвищенням показників загальної ембріональної смертності, доімплантаційної та постімплантаційної смертності порівняно з контрольною групою на всіх досліджуваних термінах ембріогенезу. Доп.точки доступа: Руденко, К. М.; Коссе, В. А.; Трушенко, О.; Люлько, І. В.; Топка, Е. Г.; Філіппов, Ю. О.; Алексєєнко, З. К.