Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Речкіна О. О., Горовенко Н. Г., Стриж В. О., Руденко С. М., Россоха 3. І., Кир’яченко С. П. Заглавие : Базисна терапія бронхіальної астми у дітей з різними lgE-фенотипами та генотиповими особливостями за геном AT2R1 Место публикации : Журнал Національної академії медичних наук України. - К., 2019. - Том 25, N 2. - С. 196-201 (Шифр ЖУ3н/2019/25/2) MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E ИММУНОФЕРМЕНТНЫЙ ТВЕРДОФАЗНЫЙ АНАЛИЗ -- ENZYME-LINKED IMMUNOSORBENT ASSAY РЕЦЕПТОР АНГИОТЕНЗИНА ТИПА 2 -- RECEPTOR, ANGIOTENSIN, TYPE 2 ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Мета дослідження: розробити спосіб базисної терапії персистуючої бронхіальної астми у дітей залежно від вмісту загального IgE у периферичній крові та генотипових особливостей за геном AT2R1. Матеріали та методи. У дослідження включено 136 дітей віком 3-17 років з легкою (33,1 %), середньотяжкою (49,3 %) та тяжкою (17,6 %) персистуючою бронхіальною астмою, які до госпіталізації в клініку отримували базисну терапію, проте повного контролю за астмою не досягали. Окрім загальноклінічних і інструментальних методів дослідження у пацієнтів встановлювали генотип на геном AT2R1 та вміст загального IgE у сироватці крові. Результати. Розроблено ефективні схеми індивідуальної базисної терапії бронхіальної астми у дітей залежно від рівня загального IgE у сироватці крові та генотипу за геном AT2R1: при рівні IgE › 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166CC призначали інгаляційний глюкокортикостероїд з ?[[d]]2[[/d]]-агоністом пролонгованої дії та антагоніст лейкотрієнових рецепторів; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166CC - інгаляційний глюкокортикостероїд та (?[[d]]2[[/d]]-агоніст пролонгованої дії; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166AC - тільки антагоніст лейкотрієнових рецепторів; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166AC - лише інгаляційний глюкокортикостероїд. Висновки. Персональний добір схем базисної терапії врахуванням феногенотипу пацієнта сприяв підвищенню рівня контролю астми в 3,4 раза за рахунок зменшення частоти денних і нічних симптомів, скорочення потреби в бронхолітиках короткої дії та посилення експіраторного потоку повітря в легенях за показником об’єму форсованого видиху ОФВ1 на 16,5 % Доп.точки доступа: Речкіна, О. О.; Горовенко, Н. Г.; Стриж, В. О.; Руденко, С. М.; Россоха, 3. І.; Кир’яченко, С. П.