Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Волотовська Н. В. Заглавие : Роль креатиніну та сечовини як біомаркерів ураження організму на тлі ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 1. - С. 30-35: граф. (Шифр ВУ12/2021/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КРЕАТИНИН -- CREATININE МОЧЕВИНА -- UREA РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES Аннотация: Мета роботи – встановлення динаміки концентрації креатиніну та сечовини сироватки крові на тлі модифікацій ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки. Об’єкт і методи дослідження. Для дослідження використано 260 білих статевозрілих щурів-самців (200-250 г), які були поділені на 5 груп: контрольна, ЕГ-1 – моделювання ізольованої ішемії-реперфузії (ІР) кінцівки, ЕГ-2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати, ЕГ-3 – поєднання ІР кінцівки з крововтратою, ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна, ЕГ5 – поєднання ІР кінцівки та механічної травми. У сироватці після завершення експерименту визначався вміст креатиніну та сечовини. Результати дослідження та їх обговорення. Було встановлено, що 2-годинне застосування кровоспинного джгута, як додатковий чинник при крововтраті чи скелетній травмі – погіршує екскреторну ефективність нирок, а саме рівень креатиніну та сечовини був статистично достовірно підвищеним у всіх досліджуваниї групах, порівняно з даними контрольної групи. При порівнянні вираженості патологічних змін між різними групами, встановлено особливості: на 7 добу вміст креатиніну в ЕГ-3 перевищив дані ЕГ-1 і ЕГ-2 на 53,9% і на 51,8% відповідно. Також, він залишався підвищеним, порівняно з ЕГ-1 і ЕГ-2 і на 14 добу – на 51,3% і на 27% відповідно. Що стосується поєднання скелетної травми з ІР, то на 3 і 7 доби встановлено достовірну відмінність між вмістом креатиніну у ЕГ-4 і ЕГ-5. Так, на 3 добу вміст був у ЕГ-5 був вищим на 18,6%, а на 7 добу – на 13,8%. При дослідженні вмісту вмісту сечовини виявлено, що на 7 добу показник у ЕГ-3 залишався вищим, порівняно з даними ЕГ-1 і ЕГ-2 в 2,5 раза і на 39,7%, а на 14 добу був вищим від них на 55,8% і на 15,5% відповідно. Також, на 7 добу показник залишався вищим від даних обох груп – ЕГ-1 і ЕГ-4 – на 40,7% і на 44,2%. Висновки. Кожна з модифікацій ІРС кінцівки, в тому числі ізольована ішемія-реперфузія, призводили до підвищення досліджуваних показників у сироватці крові. Виключення становила ізольована травма.