Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Яров Ю. Ю., Силенко Ю. І. Заглавие : Динаміка маркерів репаративних та некротичних процесів при загоєнні експериментальної слизово-кісткової рани Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 1. - С. 381-385: табл. (Шифр ВУ12/2021/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES ГИНГИВИТ ЯЗВЕННО-НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- GINGIVITIS, NECROTIZING ULCERATIVE ПРОЛИН -- PROLINE ГИДРОКСИПРОЛИН -- HYDROXYPROLINE АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS Аннотация: Сучасні підходи до медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит базуються на купіруванні провідних ланок етіопатогенезу захворювання. Актуальним залишається обґрунтування патогенетичноспрямованої медикаментозної корекції шляхом уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу захворювання, зокрема – при різних станах регулюючих систем, що дасть можливість оптимізувати загоєння слизово-кісткової рани і забезпечити стійку стабілізацію патологічного процесу в пародонті. Метою нашого дослідження було визначення динаміки маркерів репаративних (гамма-глютамілтранспептидаза, пролін, гідроксипролін), а також некротичних (креатинкіназа, аланін амінотрансфераза, а також аспартатамінотрансфераза) процесів після проведеного хірургічного втручання на тканинах пародонту у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі різної реактивності організму. Досліди виконані на 24 дорослих безпородних собаках масою 8-12 кг зі спонтанним пародонтитом. Тварин розподіляли на 3 рівні групи: з нормореактивністю («плацебо» вводили фіз. розчин), з гіперреактивністю (за схемою вводили пірогенал) та з гіпореактивністю (за схемою вводили азатіоприн) організму. Всім тваринам зі спонтанним пародонтитом проводили хірургічне втручання на пародонті – клаптеву операцію. У період після проведеного хірургічного втручання забір крові здійснювали на 1-у, 2-у, 6-у і 9-у добу експерименту. Забір венозної крові проводили в ранкові години натщесерце в обсязі 10 мл. Активність показників креатинкінази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази та глютамілтранспептидази реєстрували біохімічним методом, вміст проліну і гідроксипроліну – на аналізаторі амінокислот.Результати вивчення активності маркерів некротичних процесів (КК, АсАТ, АлАТ) у тварин при нормореакції показали, що якісна картина динаміки всіх вищевказаних показників була схожою – спочатку активність ферментів наростала і в подальшому знижувалася. Закони зміни активності гамма-глютамілтранспептидази, вмісту проліну і гідроксипроліну при нормореактивності організму виявилися схожими між собою та характеризувалися підвищенням на 1-у добу після хірургічного втручання на тканинах пародонта, виходом на максимум до середини спостережень і нормалізацією значень до кінця експерименту. Звертає на себе увагу взаємозалежний загальний перебіг некротичних і репаративних процесів на 1-у добу з нормалізацією показників на 6-9-ту добу, що свідчить про синхронізацією маркерів некротичних і репаративних процесів. Гіперреактивність організму характеризується десинхронізацією некротичних і репаративних процесів з посиленням некротичних маркерів. Гіпореактивність організму характеризується десинхронізацією некротичних і репаративних маркерів з більш пізнім та повільним розвитком репаративних процесів. Така динаміка маркерів при порушеній реактивності відображає розбалансованість регуляторних систем. Синхронізація некротичних та репаративних процесів шляхом патогенетичноспрямованої медикаментозної корекції показників регуляторних систем організму з приведенням до значень при нормореакції розглядається нами як умова оптимізації загоєння слизово-кісткової рани після хірургічного втручання на тканинах пародонта, що стало об’єктом подальших досліджень. Доп.точки доступа: Силенко, Ю. І.