Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Ткаченко А. С. Заглавие : Гістологічна характеристика суглобового хряща скронево-нижньощелепного суглобу за умов скелетної травми Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - Т. 2, № 2. - С. 170-174 (Шифр ВУ12/2022/2/2) MeSH-главная: ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES КРЫСЫ -- RATS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Аннотация: Питання структурної оргaнізації скронево-нижньощелепного суглобa за умов впливу різних чинників уже тривaлий час привертaють увaгу багатьох спеціалістів. Однією з причин розвитку дисфункцій скронево-нижньощелепного суглобa може бути наявні в анамнезі пошкодження щелепно-лицевої ділянки, які визначаються постійним зростанням частоти щелепно-лицевого травматизму, яка в середньому складає від 6,0 до 16,4% всіх травм мирного часу. Серед травм щелепно-лицевої ділянки переломи нижньої щелепи спостерігаються найчастіше і зустрічаються у 67,3-87,1% випадків. При цьому, існуючи дані чи змінюється та як морфологічний стан скронево-нижньощелепного суглоба при травмі нижньої щелепи на сьогодні є суперечливі та потребують подальшого дослідження. Тому метою нашого дослідження було вивчити мікроскопічні та гістоморфометричні особливості суглобової поверхні скронево-нижньощелепного суглобa у щурів за умов односторонньої скелетної травми нижньої щелепи. Дослідження проведено на 20 білих лабораторних щурах-самцях зрілого віку, поділених на контрольну та експериментальну групу тварини з односторонньою травмою кута нижньої щелепи, яку моделювали шляхом остеоперфорації ділянки кута нижньої щелепи стоматологічним бором. Дослідження суглобових поверхонь обох суглобів проводили на 30-ту добу після завдання травми гістологічним методом із забарвленням зрізів гематоксилін-еозином. Світлову мікроскопію проводили з використанням мікроскопа Olympus BH-2 (Японія). Отже, за умов травмування кутанижньої щелепи через 30 днів у скронево-нижньощелепному суглобі зміни відбулися на стороні травми. Вони не були значними та мали компенсаторний характер на зміну навантаження та перерозподілу тиску на суглобову поверхню. Внаслідок чого, у центральній ділянці суглобової поверхні голівки нижньої щелепи відбулось розволокнення поверхневої пластинки, зміна форми та розміщення вистеляючих клітин тангенціального перехідного шара, порушення межі між поверхневим та проміжними шарами. Архітектоніка проміжного шара характеризувалась вираженими пучками колагенових волокон. Мали імовірне місце виражені процеси кальцифікації глубокого шара хряща.