Шинкевич, В. І.     Внесок макрофагів у патогенез хронічного пародонтиту у людини та перспективи дослідження. Огляд літератури / В. І. Шинкевич, І. П. Кайдашев // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 137-143 MeSH-головна: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES (патология) ОСТЕОКЛАСТЫ -- OSTEOCLASTS (физиология) ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы) Анотація: Роль макрофагів при хронічному пародонтиті (ХП) невіддільна, але недостатньо з’ясована. Мета роботи – тематичний аналіз фахової літератури щодо внеску М1/М2 макрофагів у патогенез хронічного пародонтиту, а також методик досліджень макрофагів для визначення напряму, підходів наступних досліджень. Проаналізували наукові статті за темою, що дібрані в пошукових системах Академія Google, PMC, PubMed, та власні дослідження. М1 макрофаги можуть робити внесок на початку загострення ХП у посилення загального запалення, руйнування періодонта, а також зумовлювати пригнічення остеокластогенезу. М2 макрофаги можуть розвивати толерантність (під впливом ЛПС пародонтопатогенних мікроорганізмів) і посилювати власний прозапальний потенціал. Експериментальне виснаження всіх макрофагів (з використанням ліпосом клодронату) може запобігати резорбції кісткової тканини пародонтf. Впливи на М1/М2 при ХП для лікування мало досліджені. Поляризація макрофагів регулюється широким спектром розпізнавальних рецепторів, цитокінів, специфічних сигнальних шляхів і генетичних програм, ряд з них використовують як маркери певного фенотипу макрофагів. Унікальні молекули для М1/М2 відсутні. Фенотипові маркери М1/М1 частково збігаються, тому в дослідженнях визначають їх комбінацію або набір/комбінацію експресованих генів. Наведено перелік маркерів, які використовували в різних дослідженнях для ідентифікації М1 і М2. Висновки. Більшість відомостей щодо ролі М1/М2 при ХП отримані in vitro на макрофагах моноцитарного походження й на моделях у тварин. Макрофаги та їхні субпопуляції М1 і М2 відіграють важливу роль у патогенезі ХП у людини. Фенотипи макрофагів, які переважають, залишається невизначеними, як і наслідки впливів на них. Методи імуногістохімії є незамінними на цьому етапі досліджень у людини, враховуючи доступність біопсійного матеріалу. Дод.точки доступу: Кайдашев, І. П. Экз-ры: