Шеховцева, Т. Г.     Інтерактивне навчання внутрішньої медицини: кроки до діагнозу [] / Т. Г. Шеховцева, М. О. Долінна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 2. - С. 248-252. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ИНТЕРАКТИВНЫЕ ОБУЧАЮЩИЕ СИСТЕМЫ -- INTERACTIVE TUTORIAL ОБРАЗОВАНИЕ, СИСТЕМА ОЦЕНОК -- EDUCATIONAL MEASUREMENT МЕДИЦИНА ИНТЕГРАТИВНАЯ -- INTEGRATIVE MEDICINE Анотація: Сучасні тенденції розвитку системи освіти України передбачають перегляд організації навчального процесу. Лікар повинен знати логічну структуру діагностичного процесу і прийоми мислення, які лежать в основі його побудови. Потреба в цьому зростає, бо стає очевидним те, що діагностичні помилки є не стільки результатом недостатньої медичної кваліфікації лікаря, скільки наслідок не-знання і порушення найелементарніших законів логіки. Вивчення теорії діагностики стимулює формування клінічного мислення. Мета: систематизація основних етапів діагностики та їх інтеграція у інтерактивний освітній процес. Матеріал та методи дослідження. Об’єктом дослідження були студенти Запорізького державного медичного університету. Основні методи: теоретичний системний аналіз науково-методичної літератури та власний досвід застосування інтерактивного навчання. Результати та їх обговорення. Основним мотивуючим чинником організації навчального процесу має бути спрямованість на використання професійно орієнтованого матеріалу та отримання власного досвіду. Інтерактивне навчання – діалоговий процес, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і учня. У цих умовах зростає значення семіотичного підходу до діагностики хвороб, тобто процесу позначення хвороб на основі знання її ознак і вміння знаходити ці ознаки. Вибір провідного симптому часто має вирішальне значення для успіху діагностики. Створюючи діагноз, лікар зобов'язаний твердо спиратись тільки на факти. Цю властивість лікаря називають «клініч-ним мисленням». Впровадження в освітній процес інтерактивного навчання з різних дисциплін використовується в Запорізькому державному медичному університеті. Це дає можливість педагогічного впливу, який спонукає учнів до розумової активності, до прояву творчого, дослідницького підходу і пошуку нових ідей для вирішення різних завдань навчальної та науково-дослідницької діяльності. Висновок: лікар повинен знати логічну структуру діагностичного процесу, основні етапи діагностики. Вивчення теорії діагностики стимулює формування клінічного мислення. Дод.точки доступу: Долінна, М. О. Экз-ры: